Критична

Точка

Що буде, якщо війна з
Росією затягнеться на
роки: три сценарії

Критична

точка

Що буде, якщо війна з Росією
затягнеться на роки: три сценарії

критична

точка

Що буде, якщо війна з Росією затягнеться на роки: три сценарії

Цей текст створено для платних підписників LIGA.net. Він був вперше опублікований для них 24 лютого 2024 року, у другу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тепер ми відкриваємо його для загальної аудиторії безкоштовно. Якщо вам сподобалась наша історія, оформіть платну підписку “Партнер” і читайте такі історії одразу після створення.

"Наступні шість місяців будуть цікавими"

Кирило Буданов

"Війна на виснаження розпочалася ще у 2014 році" 


Володимир Зеленський

"Треба напрягатися всім… Війна переходить у нову стадію"

Олександр Сирський

"Україна зараз –
у своєму важкому 1942 році"

Ріші Сунак

"Перемога Росії в Україні
поставить під загрозу всіх нас"

Олаф Шольц

Другу річницю повномасштабної війни з Росією Україна зустрічає в ситуації, коли викликів, крізь які має пройти країна, дедалі більшає. Популярних, простих та безризикових рішень більше не залишилося. “Ми більше не біжимо по лезу бритви, – каже LIGA.net аналітик Микола Бєлєсков. – Ми балансуємо на вістрі голки”. Є величезна асиметрія ресурсів на користь противника. Конкурентні переваги, на яких Україна трималася два роки, зникають. Підготовлений резерв вичерпався. Допомога партнерів – теж. Внутрішня єдність розхитується. Противник робить менше дурних масштабних помилок, а ті, які робить, – легко компенсує додатковою мобілізацією. Ресурсів Росії вистачить на те, аби підтримувати війну в тій же інтенсивності, що й зараз, ще два-три роки. Потім бойова міць путінської армії піде на спад. Про це говорять аналітики і Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), і Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), і Головне управління розвідки України, і окремі військові експерти.

Питання лише в тому,
ЧИ МАЄ ЦІ ДВА-ТРИ РОКИ УКРАЇНА.

Більшість прогнозів базуються на тому, що підтримка Заходу лишиться на адекватному викликам рівні.

Але залежність України від зовнішньої допомоги й загальна зацикленість тільки на цьому грає з українцями злий жарт. “Ми перестаємо думати про те, що робимо не так”, – каже LIGA.net дипломатка, ексзаступниця голови МЗС Лана Зеркаль. Подальші ж сценарії розвитку подій дуже залежатимуть від нашої поведінки, переконана вона.

Не варто покладатися на ілюзію, що за два роки у росіян все “посиплеться”, попереджає LIGA.net експерт Defense Express Іван Киричевський. Противник еволюціонує і вчиться якомога краще використовувати свої ресурси.

Момент завершення цієї війни поки що не проглядається на горизонті, каже LIGA.net військовий експерт Центру Разумкова Олексій Мельник. Але ще 10 років у нинішній інтенсивності вона тривати не може – цього не витримає ані Україна, ані Росія, ані західні партнери. “Та порівняно із 2022 роком ситуація не виглядає жахливою, – переконаний він. – Майбутнє загрозливе. Але не безнадійне”.

Тим більше, що можна виокремити конкретні пріоритети, на яких варто зосередитись Україні, аби покращити свої перспективи. Тотальна мобілізація та переведення економіки на військові рейки – пропозиції, які часто звучать в інформаційному просторі, однак не спрацюють у реальному світі, кажуть опитані LIGA.net експерти.

Три ключові складові, від яких залежить стійкість України у війні з Росією, – це люди, зброя і гроші. Вони тісно переплетені та взаємозалежні.

Як виглядають негативний, нейтральний та позитивний сценарії розвитку подій та як Україні виграти війну – про це спецпроєкт LIGA.net до другої річниці.

ЧАСТИНА ПЕРША

ПАДІННЯ
У ПРІРВУ

ФОТО: Pavlo Pakhomenko/EPA

НАЙГІРШИЙ СЦЕНАРІЙ. Україна зa цього сценарію вимушена погодитися на швидке заморожування конфлікту, але очікувати його відновлення у відносно близькій перспективі. Як це було в Чечні.

Один зі шляхів до цього – перейти у глуху стратегічну оборону, каже LIGA.net директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.

“Партнери, які схиляють до цього, підводять нас до підписання Мінська-3. Для них дуже зручно за рахунок українських інтересів вирішити питання припинення війни, – вважає він. – Це означатиме, що ми фіксуємо ситуацію на фронтах”.

Росія обов’язково використає це для того, щоби посилитися та наприкінці літа 2024 року почати нову масштабну наступальну операцію, аби переломити фронт і досягти максимальних успіхів на полі бою до виборів у США, пояснює Самусь.

Постачання озброєння скорочується. Переконувати ж людей ставати до лав війська в умовах дефіциту озброєння – це виклик, констатує Бєлєсков.

“Коли зброї менше, людина опиняється перед фактом, що доведеться покривати цей наростаючий дефіцит своїм життям і здоров’ям, – нагадує він. – Якщо ж українці не готові воювати, партнери не розуміють, навіщо їм взагалі допомагати”.

Від України чекають нових аргументів, які би переконали партнерів, що необхідно продовжувати підтримку, каже Бєлєсков: “Але ми вже озвучили всі свої аргументи і пояснили всі ризики. Те, що нас не чують – це не проблема тих, хто їх озвучує. Хто би зараз не представляв позицію України, мав би зараз ту саму проблему”.

Щойно втрати Росії на полі бою підуть на спад за такого сценарію, окупанти почнуть накопичувати новий ресурс, погоджується у коментарі LIGA.net військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Переконати партнерів, що залишатися в стратегічній обороні тривалий час Україна може і без їхньої підтримки, РФ буде нескладно, припускає Самусь. Коли ж підтримка зникне – Росія візьме все, що їй потрібно, та запропонує зафіксувати це у відповідних угодах. Разом із нейтральним статусом України та її відмовою від вступу до НАТО і ЄС.

Якщо ж росіяни, – а вони не приховують, що існування України входить у конфлікт із безпекою Росії, – стануть впевненішими у своїх силах, важко буде змусити їх зупинитися та прийняти хоча б нинішню лінію фронту, припускає Бєлєсков.

ФОТО: TOM KALNINS / EPA

Далі йдуть тільки різні градації негативних сценаріїв, додає він: “Однак негативні сценарії – це дуже велика відповідальність. Озвучувати їх мали б наші лідери”.

За відсутності зовнішнього фінансування Україна якийсь час ще чинитиме спротив, закуповуватиме зброю, перерозподілятиме бюджетні ресурси на забезпечення потреб Сил оборони, максимально спрощуватиме будь-які інші видатки, моделює розвиток подій для LIGA.net Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. Проте цього не вистачить, зважаючи на масштаби.

“Це призвело б до все більшого обсягу фінансування з державного бюджету та кризи Національного банку, – припускає він. – Спочатку просто розжене інфляцію, але, на відміну від 2022 року, коли все вдалося втримати під контролем за допомогою зовнішнього фінансування, запуститься неконтрольована спіраль”.

Далі – швидкий економічний колапс. Криза на фронті. Криза всередині України. І зміна громадської думки щодо бажання зупинити війну у будь-який спосіб.

Щоб цього не сталось, Україна має спробувати переломити фронт і досягти успіхів у напрямку центру тяжіння цієї війни – Криму – вже у 2024 році, переконаний Самусь.

“Якщо ми за певний час не намагатимемося наступати так чи інакше, нас будуть підштовхувати до заморозки тої лінії, яка є. Але не обов’язково саме у 2024 році”, – погоджується Бєлєсков.

“Якщо ми за певний час не намагатимемося наступати так чи інакше, нас будуть підштовхувати до заморозки тої лінії, яка є”.

ЧАСТИНА ДРУГА

БАГАТО ВАЖКОЇ
РОБОТИ

ФОТО: Yakiv Liashenko / EPA

Нейтральний сценарій для України – коли стан справ на полі бою та рівень підтримки протягом 2024 року лишаються
плюс-мінус незмінними.

“Ми тримаємо небо. Росія не може використовувати пілотовану авіацію всередині нашого повітряного простору. 80% територій України ми контролюємо, і ці території успішно функціонують. Свобода судноплавства у морі – гарантована. Платяться податки. Країна живе“, – описує його Бєлєсков.

Україна може розраховувати, що міжнародна допомога продовжиться, але буде менш потужною, ніж у перші два роки війни, каже директор команди підтримки реформ Мінекономіки Денис Шемякін. За його словами, навіть у випадку зменшення пакетів допомоги від США, є підстави очікувати їх заміщення за рахунок інших країн.

“Вже зараз Японія активно діє, і ми розраховуємо на ще активнішу підтримку від країн ЄС, Скандинавії, Великобританії та інших, – пояснює він. – Крім того, у короткостроковій перспективі ми зможемо користуватися відсотками від підсанкційних російських активів, а в довгостроковій – нам передадуть ці ресурси повністю на потреби війни та відбудови.

Водночас Сили оборони й далі завдають ударів по об’єктах у Криму та воєнній інфраструктурі в глибині території Росії. Тримають лінію фронту на суходолі. І паралельно формують можливості перейти до наступу у 2025 році.

Щомісяця 50 000 – 60 000 мобілізованих починають свою підготовку до служби. “Озвучена раніше цифра в 500 000 – достатня для проведення ротаційних та інших мобілізаційних потреб у найближчі два роки”, – вважає Коваленко.

ФОТО: YAKIV LIASHENKO / EPA

Україна працює над реалізацією угод з партнерами щодо передачі технологій, ремонту й обслуговування, ліцензійного та спільного виробництва різних видів зброї та військової техніки: бронетехніка, боєприпаси, стрілецька зброя, артилерія.

Пріоритет – виробництво озброєння та військової техніки, яку зараз нам постачають західні партнери, інноваційні розробки та нові технології, розповідає LIGA.net заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Боєв.

“Найбільше ми зацікавлені в локалізації виробництва снарядів 155-го калібру, – розповідає він. – У нас уже є домовленості з двома американськими компаніями щодо спільного виробництва цих боєприпасів, яких ми досягли під час конференції DFNC1: US Edition. Реалізація цих проєктів триватиме два-три роки”.

Прогнозувати, який відсоток власних потреб Україна зможе закрити виробництвом, зараз неможливо. Скільки б не зробили – буде мало, визнає Боєв: “Ми беремо участь у найбільш технологічній війні поколінь, жодна країна світу не може своїми потужностями забезпечити потреби української армії у протистоянні такої інтенсивності”.

Бодай третина – уже було б добре, додає Коваленко. Для стримання росіян Силам оборони України потрібно повернутися до показника близько 7000 пострілів на добу. Тобто 210 000 пострілів на місяць в України має бути в запасі.

Скільки потрібно снарядів

Щоб вийти на паритет, та навіть за позитивного розвитку подій – домінування над Росією, загальна кількість пострілів має сягнути щонайменше 10 000 на добу. Значить, від партнерів Україні щомісяця потрібно буде отримувати понад 300 000 боєприпасів (а це 3,5-4 мільйони боєприпасів на рік, відповідно).

Скільки артснарядів Україна отримала від партнерів

За даними з відкритих джерел

У цьому нейтральному сценарії головне для держави – запобігти крайній бідності українців, вважає Вишлінський: “Картинки крайньої бідності будуть накладатися в суспільному сприйнятті на картинки великого багатства. A це буде загострювати суспільні настрої всередині країни. Бо, радше за все, ніхто не буде робити кроків до того, щоби досягти суспільної солідарності й перерозподілити кошти”.

ЩО РОБИТИ, АБИ ЦІ ДВА СЦЕНАРІЇ ЗАЛИШИЛИСЬ У СТОЛІ?

Люди:

ФОТО: Maria Senovilla / EPA

1

Зберегти єдність всередині країни.

“Нам важливо не пересваритися між собою. Це – ключове. Якщо ми зараз цього не зробимо, якщо ми не знизимо градус емоцій скрізь, нічого гарного на нас не чекає, – переконаний Микола Бєлєсков. – Це питання і до влади, і до опозиції, і до культури спілкування у соцмережах”.

2

Зберегти єдність з країнами-партнерами.

Потрібно робити все, щоб зберегти дух солідарності, вважає Мельник: “Різкі заяви не мають права і місця в сьогоднішній ситуації. Ми на сьогодні критично залежимо від партнерів”.

3

Багато працювати.

Все потрібно робити значно ефективніше, наголошує Киричевський. Україна має стати крутішою за Ізраїль: “Стратегічним бомбардуванням Ізраїль, на відміну від нас, майже не піддавався у своїй історії. Але якщо ми хочемо вижити, доведеться робити більше, ніж ми робили”.

4

Оцінити демографічний ресурс України.

Аби розуміти реальну картину мобілізаційного і трудового потенціалу.

За плечима кожного мобілізованого мають стояти шість платників податків, зазначає LIGA.net виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

“Дискурс про мобілізацію вибудований так, наче у нас є оази, де тисячами збираються здорові витривалі хлопці, – каже експерт Defense Express Іван Киричевський. – Здається, якщо там їх відловити й відправити воювати – все буде добре. Це не так”.

За плечима кожного мобілізованого мають стояти шість платників податків.

Скільки обходиться один боєць

Приблизні розрахунки зроблені на основі нормативних документів, які регулюють виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України

5

Посилювати мотивацію військової служби.

Військовослужбовці мають відчувати повагу держави, зокрема і з погляду матеріального та фінансового забезпечення, каже Самусь: “Компенсації, пільги, соціальний пакет. Щоб людина знала, що після демобілізації гарантовано отримає конкретні фінансові ресурси і підтримку, які дозволять їй почуватися краще, ніж громадяни, які не воювали”.

6

Відмовитися від радянського принципу "виконати завдання за будь-яку ціну".

Що більше піхоти ми збережемо, то більше завдань виконаємо, коли РФ буде слабша. Для цього треба змінити погляди більшості командирів на виконання бойових завдань.

7

Організувати всебічне забезпечення наступу.

Війська мають бути забезпечені скоординовано – підтримкою саперів, інженерних підрозділів, артилеристів, топогеодезистів, зв’язківців, кіберфахівців, хіміків, спеціалістів радіаційно-хімічно-біологічного захисту тощо.

8

Розв'язати проблему виведених поза штат поранених.

Один з варіантів, як каже експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк – переводити їх у навчальні та резервні батальйони при навчальних центрах з гнучкими штатними розкладами.

9

Врегулювати дотримання заходів безпеки операцій.

І відновлення боєздатності.

10

Систематизувати структуру Сил оборони України.

“Противник змусив нас перейти до позиційної оборони, в яку ми закатали абсолютно всіх – усі ведуть бойові дії як піхота, – каже Кевлюк. – Через те, що тисячі людей зайняті не своєю справою, ми не можемо ефективно розподіляти те озброєння та техніку, які надходять від партнерів”.

Наприклад, підрозділи територіальної оборони, за його словами, були задумані для охорони тилу. “Можливо, варто бригади ТрО повернути в тил, – припускає він. – Це дозволило би нам вивільнити частину бойових підрозділів, які ми вимушені тримати на північних кордонах, а ці війська повернути в райони виконання бойових завдань”.

Що більше піхоти ми збережемо, то більше завдань виконаємо.

Озброєння:

ФОТО: Pawel Supernak / EPA

1

Посилювати протиповітряну оборону

ППО, ПРО – це фундамент, переконаний Бєлєсков: “Якщо Росія може застосувати пілотовану авіацію всередині повітряного простору України, про нормальне функціонування 80% території, які ми зараз контролюємо, можна забувати одразу”.

2

Знешкодження стратегічної авіації.

Окрім фізичного знищення носіїв крилатих ракет, іншого ефективного рішення немає, вважає Кевлюк. Зруйнувати, наприклад, місця зберігання ракет нам не вдасться: “Це надто масштабні об’єкти, ми не маємо відповідних засобів для одномоментного вирішення всіх проблем. Але коли у вас немає літаків, запустити вироблені ракети ніяк не вийде”.

3

Збільшувати російські втрати на полі бою.

Поки росіяни працюють на компенсацію втрат, їм складно накопичувати свіжий ресурс. “Ми повинні постійно змушувати їх працювати в нуль, а не в плюс”, – каже Коваленко.

4

Власне виробництво.

Не по всій номенклатурі, але за найбільш критичними напрямами, каже Мельник: “Йдеться насамперед про боєприпаси та ремонт техніки. А також про розвиток того виробництва, яке ми вже маємо. Як, наприклад, дрони, які не потребують величезних інвестицій та можуть збиратись на невеликих площадках”.

5

Вибухівка

Світовий дефіцит вибухових речовин сповільнює виробництво боєприпасів, тому маємо розвивати цей ринок в Україні. Виходом може стати лібералізація ринку порохів та вибухових речовин для приватного бізнесу, каже Боєв: “Ми ведемо переговори з іноземними виробниками щодо створення спільного підприємства у цій галузі. Але треба розуміти, що вони не будуються за кілька місяців”.

6

Транснаціональні оборонні компанії – в Україні.

Самостійно побудувати з нуля виробництво озброєння неможливо, каже головред Defense Express Олег Катков. Єдиний шлях – локалізація: “Умови роботи цих підприємств мають бути не гіршими за європейські. Якщо Україна буде демонструвати свій “унікальний шлях співпраці” з інвесторами [це сарказм], іноземні представники бізнесу розвернуться і вийдуть”.

7

Впроваджувати сучасні системи професійної підготовки.

Технічних спеціалістів, які зможуть працювати на оборонних підприємствах.

8

Дрони.

Стандартизувати виробництво дронів – це сприятиме росту продуктивності.

9

Система захисту.

Організувати систему захисту виробничих потужностей від ворожих ударів. ППО і розосередження виробництва – лише окремі елементи цієї системи.

10

Активніше завдавати ударів по Росії.

Активніше завдавати ударів по ключових об’єктах російського оборонно-промислового комплексу та паливно-енергетичної інфраструктури. Це загальмує виконання оборонного замовлення Росії.

Нарощувати показники російських втрат. “Вони не повинні бути меншими, аніж зараз”.

Економіка:

1

Скорочувати видатки.

Україна має багато витрат, які не є обов’язковими, переконаний Вишлінський: “Університети фінансуються так само, як і 20 років тому, хоча мають удвічі менше студентів, але безліч приміщень, які треба опалювати, та викладачів, які отримують зарплатню. Треба робити дуже багато роботи в державній політиці. Шукати, які гуси ще не общипані і яких можна общипати без великого крику”.

Фактичні видатки за минулі роки + прогнозовані видатки 
на 2024-2026 рр, млрд грн

За даними Міністерства фінансів України та Індексу виконання державного бюджету

Виконання плану видатків, %

За даними Міністерства фінансів України та Індексу виконання державного бюджету

За даними Міністерства фінансів України та Індексу виконання державного бюджету

2

Змінювати правила соціальних гарантій.

“Ми не можемо жити, як жили до війни, нічого не змінюючи ані в системі соцвиплат, ані в системі додаткових забезпечень, – вважає Зеркаль. – Варто відверто сказати громадянам, що ми можемо покривати а що – ні. Потрібно вести діалог з суспільством. І водночас – прибирати несправедливі речі, як-от преміальні пенсії, які ми сплачуємо пенсіонерам, які зараз перебувають у Російській Федерації”.

3

Вивести бізнес з тіні.

Наприклад, є ФОП на третій групі, які використовують консалтинговий бізнес, великі мережі, ІТ-сектор. До них застосовується низька ставка податків. ІТ-сектор платить набагато менші податки, ніж металургія, каже LIGA.net керівниця KSE Institute, віцепрезидентка з політичних досліджень Наталія Шаповал.

“Один із виходів для держави – закривати можливості платити менший рівень податку для немаленьких бізнесів, – припускає Шаповал. – Цей потенціал є. В стратегії національних доходів Мінфін прописав продумані заходи, які гарантовано матимуть ефект. Вони пишуть консервативно, що, по-перше, пасувало би покращити адміністрування податків, а потім їх змінювати”.

Кількість нових ФОП

За даними Opendatabot

4

Сприятливий бізнес-клімат.

Коли до всіх ризиків війни додаються ще й переживання через можливий тиск на бізнес – це відлякує інвесторів.

5

Не боятись приватизації.

“Є інструменти, які можуть приносити гроші, надавати робочі місця і створювати більш ефективні виробництва в перспективі, ніж ми маємо сьогодні в державному секторі, – каже Зеркаль. – Держава не є ефективним менеджером. Потрібно припинити вдавати, що це так”.

До прикладу, сектор енергетики на 80% належить державі, працює неефективно і накопичує шалені борги, зазначає Зеркаль: “За які ми всі потім будемо сплачувати. Сама по собі ця проблема нікуди не зникне”.

Натомість, приватний інвестор з-за кордону може привнести те, чого нам бракує – ресурс для впровадження нових технологій і нові екологічні стандарти. Зв’язки, вміння та можливості використовувати запит від Європейського Союзу. “В ЄС відмовляються від ланцюгів постачання з недружніх країн та країн, які становлять ризик, збільшуючи цим свою сталість. Для нас це – можливість, яка дасть поштовх власному виробництву та експорту”, – каже дипломатка.

6

Закрити податкові дірки.

Це і проблеми в законах, і боротьба з контрабандою, нелегальним виробництвом тютюнових виробів, скасування непотрібних податкових пільг типу ПДВ при імпорті автівок, каже Вишлінський: “Доцільно було б дещо підвищити ПДВ, але не настільки, щоби це призвело до відпливу торгівлі у сірий і чорний сегмент. Можливо, має сенс зробити меншу ставку ПДВ на сирі продукти”.

7

Перерозподілити кошти.

Між місцевими й центральним бюджетом. Щоб відносно багатші міста не перекладали бруківку замість підтримки армії, коли центральний бюджет не має грошей, додає виконавчий директор Центру економічної стратегії.

“Держава не є ефективним менеджером. Потрібно припинити вдавати, що це так”.

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

ПЕРСПЕКТИВА
ПЕРЕМОГИ

ФОТО: GIUSEPPE LAMI / EPA

ПОЗИТИВНИЙ СЦЕНАРІЙ.
РОБОТА НА ПЕРСПЕКТИВУ.

ФОТО: PRESIDENTIAL PRESS SERVICE / EPA

Якщо Україні вдасться досягти успіхів на полі бою, союзники відмовляться від ідеї капітуляції України взагалі, переконує Самусь. Тоді співпрацювати із Києвом будуть усі, включно із можливим наступним президентом СШA Дональдом Трампом.

Це дасть Україні час для посилення позиції, але ще не означатиме завершення війни. “Війна триватиме довго, – каже Мельник. – Мається на увазі не просто режим припинення вогню, а саме завершення війни. Неможливо спрогнозувати, коли і як”.

Якщо Америка відмовиться від своїх глобальних інтересів і не надасть Україні потрібної допомоги, підтримка Європи, напевно, зросте, переконує LIGA.net колишній посол США в Україні, аналітик Atlantic Council Джон Гербст: “Україна ще зможе воювати з Росією. Але ситуація буде набагато небезпечнішою в такому разі”.

Якщо підтримка збережеться на рівні 2022-2023 років, Україна робитиме прогрес і врешті почне вигравати війну. Навіть попри те, що США не надають Україні найбільш передове озброєння, вважає він: “Якби ми не просто продовжили надавати підтримку Україні, а надіслали б передову техніку, ви змогли б перемогти, ймовірно, за півтора-два роки”.

Втім, чим ближчі президентські вибори у США, тим менше шансів, що Конгрес схвалить важливу для України допомогу на $61 млрд. Якщо проєкт ухвалять, то не пізніше березня, пояснює LIGA.net колишній посол США в НАТО (2009-2013), керівник Чиказької ради з глобальних питань Іво Даалдер.

ФОТО: SHAWN THEW / EPA

У короткостроковій перспективі постачання зброї з ЄС не може перекрити втрати постачань зі США. Навіть якщо ЄС виділить ще $45 млрд на зброю Україні, в Європі просто немає потужностей, щоб виготовити й передати достатню кількість, каже він: “У довгостроковій перспективі (2025-2027), у міру того як зростатиме виробництво в ЄС і співпраця у виробництві з Україною, я не бачу таких перешкод. Але потрібен час”.

Незалежно від подальшого розвитку ситуації – як у війні, так і в економіці – воєнно-промисловий комплекс буде розвиватися. “Не дивлячись на наративи втоми від війни, ми маємо підтримку європейців, – наголошує Шемякін. – У кулуарах Брюсселя лунають думки, що в ЄС здебільше вірили в контрнаступ, тому спрямували увагу на підтримку відбудови. Зараз ситуація інша – тепер для всіх очевидно, що важливо фокусуватися на виробництві зброї”.

Україна та ЄС зможуть відродити західну оборонно-промислову базу, яка деградувала після завершення холодної війни, вважає Самусь. Водночас, припускає він, США, найімовірніше, випадають з цієї системи: “Це насамперед погано для Сполучених Штатів – вони втратять глобальне лідерство, і це призведе до зміни балансів сил”.

Війна на виснаження все одно матиме негативний вплив на економічне зростання України у перспективі: “Це б означало [з часом, не швидку] перемогу в війні, але це великою ціною, – каже Вишлінський. – Тривала війна навіть у цьому сценарії все одно значила би зменшення населення України в умовному 2040-му, після закінчення. Бо у разі тривалої війни більша частка біженців залишається за кордоном”.

Це означає, що після війни Україна матиме обмежені людські ресурси для відновлення економіки. Та значно менший обсяг фізичного капіталу – приватних інвестицій під час тривалої війни все одно буде надзвичайно обмежений обсяг, а руйнування фізичного капіталу буде потрохи продовжуватися через повітряні ракетні атаки Росії, додає він.

Розгортання оборонних виробництв для України означає перспективу розвитку.

Війна закінчиться, але потреба в озброєнні залишатиметься, і це буде дефіцит з перспективи на десятки років, зазначає Катков. І після того, як ці підприємства закриють потреби українського війська, вони почнуть працювати як бізнес.

Досвід присутності на світовому ринку озброєнь Україна до нападу Росії вже мала.

Експорт основних видів озброєнь України за 2012-2022рр.

Хто імпортував найбільше за 5 років

За даними звітів SIPRI за 2012-2022 роки

Сума експорту озброєнь України за 2000-2022 р. $млн*

За даними Міністерства фінансів України та Індексу виконання державного бюджету

*Це не остаточні цифри українського військового експорту. Сюди не входять, наприклад, доходи від послуг з ремонту і модернізації військової техніки, а також постачання комплектуючих, а вони у 2013-2017 роках, за даними інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, становили 5/6 загального обсягу експорту.

“В першу чергу, вони вироблятимуть продукцію для ЗСУ. Коли цей контракт завершиться – виробничі потужності почнуть працювати на експорт, – пояснює він. – В умовах браку виробництва у світі стартові умови в нас, у принципі, непогані. Головне, щоб ми самі в собі не зіпсували. Так, щоб просто не вистрілили собі в ногу”.

Завдання перемоги для економіки – максимально швидке економічне відновлення, забезпечення надходжень до держбюджету, шалений розвиток виробництва озброєнь і військової техніки та збереження робочих місць і соціальної стабільності, каже LIGA.net економіст, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар.

“Наш ключ – економічна свобода, – каже він. – Станом на початок повномасштабного вторгнення Україна посідала 130 місце в рейтингу економічної свободи. Країна з такою економікою не має шансів ні на перемогу, ні на післявоєнне відновлення”.

Місце у рейтингу і частка у світовому експорті за 5 років протягом 2012-2022 років

У 2020 році основним джерелом доходу для української оборонної промисловості є продаж протитанкових комплексів "Корсар" і "Стугна-П" (експортна назва "Скіф"), а також інших високоточних боєприпасів від Державного київського конструкторського бюро "Луч".
epa11147829 Employees work at a production line as German chancellor and defence minister visit a production line at the future site of an arms factory where weapons maker Rheinmetall plans to produce artilleries from 2025, in Unterluess, Germany, 12 February 2024.  EPA-EFE/FABIAN BIMMER / POOL
ФОТО: FABIAN BIMMER / EPA
epa11147682 German Chancellor Olaf Scholz (L) and Chief Executive Officer (CEO) of German Rheinmetall AG, Armin Papperger, walk next to ammunition during the ground-breaking ceremony of a new Rheinmetall ammunition plant in Unterluess, Germany, 12 February 2024. Rheinmetall plans to invest around 300 million euros at the site in Lower Saxony. In future, the Group intends to manufacture 200,000 rounds of artillery ammunition, explosives and rocket motors there each year, according to company’s informations.  EPA-EFE/FRIEDEMANN VOGEL
ФОТО: FRIEDEMANN VOGEL / EPA
ФОТО: FABIAN BIMMER / EPA

Одне із вірогідних потенційних джерел підтримки України – заморожені активи російського Центробанку, додає Вишлінський.

Умовний Захід не є монолітним. Є США, а є Євросоюз, нагадує Вишлінський. У разі перемоги Трампа на виборах, якщо його дивна позиція щодо війни в Україні залишиться незмінною, Україні доведеться орієнтуватися тільки на ЄС. Якщо політика Трампа буде антинатівською й антиєвропейською, це (теоретично) може змінити ситуацію із російськими активами.

“ЄС заморозив майже всі активи російського Центробанку. Найбільші заощадження були сконцентровані в Бельгії та Франції, – каже він. – І ЄС у випадку тиску з боку США може прийняти політичне рішення підтримувати Україну самотужки, позаяк Україна є важливою для забезпечення безпеки Євросоюзу. Тоді вони можуть передати нам основну суму російських активів – орієнтовно понад 300 мільярдів доларів. Це достатньо, щоби чинити опір Росії ще щонайменше п’ять років без підтримки США”.

Якщо Україна отримає цю підтримку і події розгортатимуться за цим сценарієм, Україна має шанс зрештою перемогти Росію в цій війні.

ЗА БУДЬ-ЯКОГО ВАРІАНТУ ПОПЕРЕДУ НА УКРАЇНЦІВ ОЧІКУЄ БАГАТО ВАЖКОЇ РОБОТИ. ЯКЩО СИТУАЦІЯ РОЗГОРТАТИМЕТЬСЯ ЗА НАЙГІРШИМ СЦЕНАРІЄМ – ПІДТРИМКА ПАРТНЕРІВ ЗНИКАЄ, ВОРОЖІ АТАКИ ПОСИЛЮЮТЬСЯ, КРАЇНА ЯКОСЬ НАМАГАЄТЬСЯ ЇХ СТРИМАТИ – І ПРОБЛЕМА НЕ ЛИШЕ В МОЖЛИВІЙ КАПІТУЛЯЦІЇ.

А Й У ТОМУ, ЩО ПЕРСПЕКТИВ НА НОРМАЛЬНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНА БІЛЬШЕ НЕ МАТИМЕ: БЕЗЛІЧ РУЙНУВАНЬ, ВІДБУДОВУВАТИ ЇХ НЕМАЄ ЯК, НЕМАЄ КИМ, ГРОШЕЙ НА ЦЕ ТЕЖ НЕМАЄ. НАТОМІСТЬ Є БІДНІСТЬ ТА ЗАНЕПАД.

КЛЮЧОВА ВІДМІННІСТЬ ПОЗИТИВНОГО СЦЕНАРІЮ – УКРАЇНА ЗДОБУВАЄ НЕ ЛИШЕ ЧАС, А Й ПЕРСПЕКТИВУ НОРМАЛЬНОГО ЖИТТЯ.

ФОТО: Oleg Petrasyuk / EPA
Текст написаний на основі розмов із:

Експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк,

Аналітик Микола Бєлєсков,

Директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь,

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник,

Військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко,

Головний редактор Defense Express Олег Катков,

Експерт Defense Express Іван Киричевський, 

Заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Боєв,

Виконавчий директор ГО “Центр економічної стратегії” Гліб Вишлінський,

Надзвичайний і Повноважний Посол, ексзаступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль, 

Колишній посол США в Україні, аналітик Atlantic Council Джон Гербст,

Колишній посол США в НАТО (2009-2013), керівник Чиказької ради з глобальних питань Іво Даалдер,

Керівниця KSE Institute, віцепрезидентка з політичних досліджень,
членкиня Консультативної ради Центру вдосконалення закупівель Наталя Шаповал,

Економіст, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар, 

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин,

Кандидат економічних наук Андрій Новак.

АВТОРИ

Євгенія Мазур

Роман Тищенко

Назарій Присяжнюк

Дизайн: Олександр Чепіга

Верстка: Юлія Виноградська

Дата публікації: 24.02.2024 р.

© 2024 Всі права захищені.

Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ