Україна без сміттєзвалищ

Україна без
сміттєзвалищ

Як працює циркулярна економіка та чому екоперехід — це ще й дуже вигідно

Україна без
сміттєзвалищ

Як працює циркулярна економіка та чому екоперехід — це ще й дуже вигідно

Спецпроєкт

Сьогодні проблема накопичення сміття стала одним з найгостріших екологічних викликів. За даними Світового банку, щороку людство виробляє понад 2 мільярди тонн твердих побутових відходів (для розуміння — це маса 20 тисяч авіаносців), а до 2050 року цифра може зрости до 3,4 мільярда тонн. Через переповнені сміттєзвалища токсичні речовини потрапляють у ґрунтові води та харчові продукти. Щороку у світі на смітники відправляються товари вартістю у трильйони доларів. Ці ресурси могли б бути використані для розвитку економіки та створення робочих місць у сфері сортування та переробки.

В Україні ситуація з накопиченням відходів теж критична. За даними Міністерства захисту довкілля, до повномасштабного вторгнення українці щорічно продукували 10-12 млн тонн побутового сміття. У зв’язку з війною Держстат тимчасово припинив публікації щодо обсягів накопичення відходів в Україні, але приводи вважати, що стан суттєво покращився, відсутні.

Ще більш загрозливою ситуація виглядає, якщо врахувати й кількість промислових твердих відходів в Україні. Їх накопичується у майже 40 разів більше, ніж побутових, — у середньому близько 450 млн тонн щороку (переважна більшість — відходи видобувної промисловості).

Утім, на тлі посилення державного регулювання та загального тренду на екологізацію бізнесу, все більше компаній впроваджують комплексні рішення з управління відходами та переходять на відновлювальні матеріали. Розвиток цього процесу в перспективі має вирішити проблему накопичення сміття в Україні. Але екоперехід не лише відповідає новим законодавчим вимогам та сприяє очищенню середовища, він ще й створює економічні переваги через оптимізацію витрат та нові можливості для бізнесу.

Прикладом успішного впровадження таких рішень є “МакДональдз” в Україні. Компанія ввела комплексну модель сортування відходів у своїх ресторанах та активно розвиває екосистему партнерства з сортування та переробки відходів по всій країні. Щомісяця мережа віддає на досортування та переробку понад 200 тонн відходів, завдяки співпраці з близько 20 підприємствами у різних регіонах України, та підтримує розвиток циркулярної економіки.

Детальніше читайте у матеріалі LIGA.net, що виходить за підтримки “МакДональдз“. На прикладі кейсу компанії ми покажемо, як може бути влаштована система сортування та переробки відходів та які результати, зокрема, фінансові, це приносить.

Масштаб проблеми сміттєзвалищ в Україні:

перманентна екологічна катастрофа

В Україні проблема сміттєзвалищ набула катастрофічних масштабів. За даними Міністерства захисту довкілля, в країні функціонує понад 6 тисяч звалищ і полігонів загальною площею 9 тисяч гектарів. За інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, станом на 2022 рік 693 звалища, тобто більш ніж кожне десяте, не відповідали базовим нормам екологічної безпеки, а 163 (2,8% від загальної кількості) — виявилися перевантаженими. Їхня переповненість та невідповідність екологічним нормам становить серйозну загрозу для довкілля та здоров’я населення.

Ситуація з технічним оснащенням полігонів також викликає занепокоєння. Дослідження, оприлюднене в Journal of Ecological Engineering, показало, що у 2021 році системами дегазації були обладнані лише 28 полігонів України, що становить менш ніж 0,5% від їх загальної кількості.

Масовим явищем також є стихійні сміттєзвалища, особливо у віддалених населених пунктах. Такі несанкціоновані “полігони” становлять серйозну екологічну загрозу. Через розкладання органіки та проникнення дощової води в товщу сміття утворюється фільтрат, що містить важкі метали, токсини та патогенні мікроорганізми. Він просочується крізь ґрунт, забруднюючи його та підземні води.

Красномовною є статистика переробки відходів за 2022 рік: 90,1% усіх побутових відходів залишилися непереробленими. Із загального обсягу утилізовано всього 9,9% сміття: 1,7% було спалено, а 8,2% направлено на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні підприємства.

9,9% сміття утилізовано

із загального обсягу відходів

1,7% сміття спалено

із загального обсягу відходів

8,2% сміття направлено на:

заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні підприємства

9,9% сміття утилізовано

із загального обсягу відходів

1,7% сміття спалено

із загального обсягу відходів

8,2% сміття направлено на:

заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні підприємства

Циркулярна економіка як розв'язання проблеми

Наразі для розв’язання проблеми відходів світ переходить від лінійної до циркулярної економіки — моделі виробництва та споживання, яка базується на спільному та повторному використанні, оренді, ремонті, відновленні та переробці наявних матеріалів. Завдяки цьому подовжується життєвий цикл продуктів, а відходи зводяться до мінімуму. Коли продукт досягає кінця свого життя, він лишається в обігу завдяки переробці, що дозволяє використовувати матеріали знову і знову, створюючи додаткову цінність.

Це кардинально відрізняється від традиційної лінійної економічної моделі, яка побудована за схемою “бери-виробляй-споживай-викидай” і спирається на великі обсяги дешевих, легкодоступних матеріалів та енергії.

Циркулярна економіка базується на трьох ключових принципах (3R):

Reduce (Зменшення)

зменшення використання природних ресурсів, натомість застосування відновлювальних матеріалів

Reuse (Повторне використання)

максимально довге використання продуктів та матеріалів

Recycle (Переробка)

перероблення відходів для майбутнього використання

Reduce (Зменшення)

зменшення використання природних ресурсів, натомість застосування відновлювальних матеріалів

Reuse (Повторне використання)

максимально довге використання продуктів та матеріалів

Recycle (Переробка)

перероблення відходів для майбутнього використання

Перехід до циркулярної економіки має численні переваги: він сповільнює використання природних ресурсів, зменшує порушення ландшафтів, допомагає обмежити втрату біорізноманіття та скорочує загальні річні викиди парникових газів. Крім того, це створює нові робочі місця та стимулює інновації.

Економічні вигоди, які надає бізнесу впровадження циркулярної економіки:

економія завдяки замкненому виробничому циклу й повторному використанню матеріалів

створення нових напрямів бізнесу у сфері переробки та утилізації

підвищення конкурентоспроможності через відповідність екологічним стандартам

зростання довіри споживачів, які все більше звертають увагу на екологічну відповідальність бізнесу

можливість виходу на нові ринки, особливо в ЄС, де екологічні вимоги стають все жорсткішими

Економічні вигоди, які надає бізнесу впровадження циркулярної економіки:

економія завдяки замкненому виробничому циклу й повторному використанню матеріалів

створення нових напрямів бізнесу у сфері переробки та утилізації

підвищення конкурентоспроможності через відповідність екологічним стандартам

зростання довіри споживачів, які все більше звертають увагу на екологічну відповідальність бізнесу

можливість виходу на нові ринки, особливо в ЄС, де екологічні вимоги стають все жорсткішими

Дослідження свідчать про значні економічні вигоди від впровадження принципів циркулярної економіки в Європі. Згідно з даними McKinsey & Company (глобальна консалтингова компанія, яка надає стратегічні рекомендації бізнесу, урядам та неурядовим організаціям) європейські виробники споживчих товарів вже до 2030 року можуть додатково заробити 500 млрд євро річного доходу, закільцювавши виробництва та системи збуту за принципами циркулярної економіки. І подвоїти цю суму до 2050 року.

McKinsey & Co називають і іншу важливу для розуміння цифру — щороку у світі викидається споживчих товарів на $2,6 трлн.

Кейс “МакДональдз”

Як це працює на практиці в Україні

Одним з лідерів та першопроходців у впровадженні принципів циркулярної економіки в Україні є “МакДональдз”. Компанія впровадила комплексну систему управління відходами, яка охоплює весь цикл — від використання відновлювальних матеріалів для паковання страв до сортування та переробки.

Це є продовженням політики глобальної корпорації “МакДональдз”, яка ще у 2018 році взяла на себе зобов’язання скоротити викиди парникових газів, пов’язані з діяльністю ресторанів та офісів, на 36% до кінця 2030 року (порівняно з 2015 роком). А у 2021 році приєдналася до кампанії Організації Об’єднаних Націй Race to Zero, щоб скоротити викиди до нуля до 2050 року.

Понад 200 тонн відходів щомісяця  відправляє на досортування та переробку "МакДональдз" в Україні

Папір

126 тонн

Олія

60 тонн

Органіка

15 тонн

Стакани і пакування Tetra Pak

11 тонн

Поліетилен та інший пластик

7 тонн

Папір

126 тонн

Олія

60 тонн

Органіка (компост)

15 тонн

Стакани і пакування Tetra Pak

11 тонн

Поліетилен та інший пластик

7 тонн

В Україні історія програми управління відходами компанії почалась у 2019 році, коли мережа розпочала сортувати упаковку на кухнях ресторанів. У 2020 році з’явились перші сортувальні станції у залах ресторанів у Львові, де лише за перші 5 місяців відсортували 50 тонн відходів. У 2021 році сортувальні станції впроваджено по всій Україні, а 10 000 співробітників пройшли навчання з управління відходами. Сьогодні система сортування в ресторанах працює за чіткою схемою.

Циркулярна економіка "МакДональдз"

"МакДональдз"

~20 партнерів з сортування

Компанії з переробки

Ринок

Постачальники

Циркулярна економіка "МакДональдз"

"МакДональдз"

Ринок

~20 партнерів з сортування

Компанії з переробки

Постачальники

“МакДональдз” створив екосистему партнерства, співпрацюючи з близько 20 підприємствами у різних регіонах країни. Партнери забирають відходи з ресторанів, досортовують та очищають від забруднень, після чого передають на переробні підприємства.

На що переробляють відходи мережі "МакДональдз" в Україні

Щорічно компанія отримує 18 млн гривень доходу від продажу відходів на переробку

Паперові відходи

картонні коробки, пакети для замовлень із собою та доставки

Пластикові відходи

сміттєві пакети та інші пластикові вироби

Використана олія

біопаливо та фарба

Жир із гриля

мастильні матеріали для хімічної промисловості

Кавовий жмих

додають у брикети для опалення будинків

Органічні відходи

добриво

На що переробляють відходи мережі "МакДональдз" в Україні

Щорічно компанія отримує 18 млн гривень доходу від продажу відходів на переробку

Паперові відходи

картонні коробки, пакети для замовлень із собою та доставки

Пластикові відходи

сміттєві пакети та інші пластикові вироби

Використана олія

біопаливо та фарба

Жир із гриля

мастильні матеріали для хімічної промисловості

Кавовий жмих

додають у брикети для опалення будинків

Органічні відходи

добриво

Окрім сортування та переробки відходів, “МакДональдз” також замінює матеріали паковання, прагнучи мінімізувати використання пластику.

У 2019, наприклад, відмовилися від пластикових кришок для “МакФлурі” — це зменшило щорічне використання пластику на 27,5 тонн. А в минулому році компанія перейшла на обгортки для бургерів із відновлюваних матеріалів та стаканчики для “МакСанді” з формованого целюлозного волокна.

У 2024 році “МакДональдз” суттєво посилив свої екологічні ініціативи.

Протягом року мережа "МакДональдз" відмовилася від:

Пластикових приборів та кришечок для стаканів

економія 48,5 тонн пластику на рік

Гумових рукавичок у зоні виробництва

економія 70 тонн гуми на рік

Паперових вкладишів для таць

економія 100 тонн паперу на рік

Пластикових трубочок

економія 55 тонн пластику на рік

До кінця 2025 року компанія планує повністю вивести з обігу пластикове пакування та перейти на використання матеріалів із відновлюваних джерел.

У планах компанії на 2025 рік:

Замінити на вироблені з формованого целюлозного волокна кришечки для:

холодних напоїв

гарячих напоїв

“МакСанді”

Перспективи розвитку циркулярної економіки в Україні

Успішний перехід України до циркулярної економіки залежить від системної трансформації. Бізнеси мають не просто продавати товари, а й допомагати їм лишатися в обігу довше — пропонувати додаткові послуги, які продовжують життєвий цикл товарів та матеріалів і сприяють їхній подальшій переробці. У сфері державного управління потрібна зміна підходу від простого регулювання “зверху вниз” до активного партнерства між урядом, бізнесом, науковцями та громадянським суспільством. На рівні суспільства важлива трансформація від ролі простих “споживачів” до свідомих громадян.

Попри не найкращу ситуацію по країні зараз, в контексті євроінтеграції та відбудови держави після війни перспективи розвитку циркулярної економіки в Україні виглядають оптимістичними. У межах “Кліматичного пакету для стабільної економіки в Україні”, підписаного з ЄС, наша держава здобуде підтримку для розвитку чистої й кліматично нейтральної економіки.

До 2030 року в Україні, відповідно до європейських стандартів, планується:

переробляти 70% упаковки

переробляти 65% муніципальних відходів

відправляти на звалища не більше, ніж 10% побутових відходів

виготовляти пластикову упаковку, що може бути повністю перероблена

До 2030 року в Україні, відповідно до європейських стандартів, планується:

переробляти 70% упаковки

переробляти 65% муніципальних відходів

відправляти на звалища не більше, ніж 10% побутових відходів

виготовляти пластикову упаковку, що може бути повністю перероблена

Наразі, за оцінками експертів ЮНІДО (установа ООН, яка сприяє індустріальному розвитку та сталому виробництву), 90% відходів в Україні досі потрапляє на полігони, тоді як у країнах ЄС цей показник не перевищує 50%.

Серед успішних прикладів впровадження циркулярної економіки в Україні можна відзначити:

Металургійну галузь

у 2023 році експорт металобрухту зріс у 3,4 рази, порівняно з попереднім роком, досягнувши 182 000 тонн. Більшість спрямовується до країн ЄС

Переробку пластику

в країні працює близько 20 підприємств із переробки ПЕТ-тари. Загальна потужність переробки пластику складає понад 300 000 тонн на рік, хоча фактично переробляється лише 180 000 тонн

Будівельну галузь

у Київській області створено 50 централізованих пунктів збору для сортування та переробки будівельних відходів. Частина перероблених матеріалів використовується для відновлення доріг

Окрім того, за даними опитування ЮНІДО 2023 року, 41% українських компаній відзначили, що у відповідь на повномасштабне вторгнення вони обрали стратегії більш ефективного використання ресурсів.

Певні кроки для перебудови економіки за циркулярними принципами держава робить вже зараз, під час війни. У липні 2023 року набув чинності закон про управління відходами, який запроваджує електронну звітність, розподіляє повноваження між рівнями влади та передбачає будівництво 200 нових переробних об’єктів. Закон базується на європейських принципах, зокрема на правилі “забруднювач платить”.

Запорука успіху:

вигода для бізнесу та розширена відповідальність виробника

Досвід європейських країн показує, що найкращих результатів досягають там, де діє принцип розширеної відповідальності виробника. Це означає, що виробники зобов’язані забезпечувати збір та переробку певного відсотка випущеної продукції. Для цього вони співпрацюють із заготівельними організаціями, переробними підприємствами, місцевою владою. Так формується цілісна екосистема циркулярної економіки.

Прикладом є досвід “МакДональдз” в Україні — компанія не лише впровадила комплексну систему сортування у своїй мережі, але й розбудувала екосистему партнерств, створюючи стабільний попит на їхні послуги та стимулюючи розвиток інфраструктури для переробки відходів у різних регіонах країни.

Але для системних змін у масштабах усієї країни потрібне вирішення базових проблем: нестачі інвестицій, обмеженості переробних потужностей та відсутності інфраструктури. Без цього перехід на циркулярну економіку неможливий. Першочерговим завданням є створення умов, за яких бізнесу буде вигідно інвестувати в переробку та використовувати екологічні матеріали, зокрема — для пакування.

Ріст екосвідомості українців збільшує запит на сортування та переробку відходів. Але в країні досі недостатньо відповідної інфраструктури. Її розвиток повинна забезпечити держава та бізнеси. Це створить інструменти для повноцінного функціонування циркулярної економіки в масштабах всієї України та сприятиме подальшій екологізації всього суспільства.

Дата публікації: 28.02.2025 р.

Редакторка: Ірина Денисюк
Дизайн та верстка: Юлія Теплюк

Керівник проєкту: Євген Фролов