8 листопада 2022 року, в межах завершення інституційної реформи національної IP сфери, державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ, IP офіс) розпочала свою роботу як Національний орган інтелектуальної власності.
Спливло не так багато часу, та навіть попри складні реалії повномасштабної війни команді IP офісу (IP — intellectual property, тобто інтелектуальна власність) вдалося досягти значних результатів. Тож пропонуємо поглянути на діяльність відомства ближче — і з’ясувати, чому його запуск став важливим кроком на шляху до виборювання Перемоги та майбутнього процвітання України.
Як інституція, що прагне розвиватися з урахуванням найкращого світового досвіду, IP офіс постійно взаємодіє зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) — спеціалізованою структурою, що функціонує в межах ООН. Важливість налагодження тісної співпраці ІР офісу з ВОІВ була відмічена навіть у Звіті Європейської Комісії щодо України в рамках Пакета розширення, опублікованому 30 жовтня 2024 року (Ukraine 2024 Report).
Фахівці IP офісу в складі української делегації беруть активну участь у щорічній Генасамблеї ВОІВ, підсумки якої відіграють для нашої держави надважливу роль. Чому? По-перше, під час засідань Генасамблеї третій рік поспіль всупереч значному опору росії та її прибічників приймаються вагомі рішення щодо подовження надання допомоги та підтримки інноваційного та креативного секторів та IP системи України, що перебувають під негативним впливом агресивної війни.
По-друге, в межах події проходять численні зустрічі з представниками профільних організацій інших країн, на яких закладаються підвалини подальшої співпраці. Нарешті, Генасамблея — це головний майданчик для обговорення нагальних питань глобальної IP сфери. Для України це й реальна можливість торкнутися питання про систематичні порушення росією міжнародних норм та правил. Та, зокрема, вибороти проголосоване влітку цього року рішення про вжиття заходів щодо дотримання принципу суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів в рамках роботи ВОІВ.
В контексті розбудови в Україні сильної системи правової охорони ІР важливо наголосити, що IP офіс підтвердив продовження виконання функцій Міжнародного пошукового органу (МПО) та Органу міжнародної попередньої експертизи (ОМПЕ). Це означає, що наші експерти нарівні з провідними відомствами світу проводять міжнародні пошуки та експертизу для будь-яких заявок, що надходять в межах міжнародної патентної кооперації.
Крім того, представники УКРНОІВІ регулярно долучаються до роботи Постійних комітетів ВОІВ — наприклад, з питань законодавства у сфері ТМ, промислових зразків та географічних зазначень, авторського права і суміжних прав etc. На останньому, наприклад, розглядали пропозиції щодо проведення досліджень у сфері використання авторського права у цифровому середовищі та обговорювали штучний інтелект. Тобто Україна тримає руку на пульсі прогресивного розвитку міжнародного права в IP сфері.
Осердям міжнародної взаємодії IP офісу є співпраця з європейськими партнерами — заради того, щоб Україна якнайшвидше гармонізувала національне законодавство з acquis ЄС, приєдналася до Мережі інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPN) — та, врешті-решт, стала повноправним членом ЄС. Зокрема, команда ІР офісу наполегливо працює над розробкою національного законодавства з метою імплементації положень acquis ЄС.
З цими ж намірами УКРНОІВІ уклав Меморандум про Посилене технічне та стратегічне партнерство з Європейським патентним відомством (EPO) та Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю з Відомством з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO). Положення останнього, зокрема, втілюються через реалізацію Робочого плану до 2025, в рамках якого проводяться заходи з гармонізації кращих практик щодо ТМ і промислових зразків, підвищення рівня ІР культури, здійснюється співпраця з питань, пов’язаних із захистом ІР прав на території ЄС та на національному рівні; забезпечується розвиток механізмів альтернативного вирішення спорів.
Ще одним визначальним кроком став запуск EU4IP — проєкту співпраці між EUIPO та національними відомствами інтелектуальної власності України (УКРНОІВІ), Грузії (Sakpatenti) та Молдови (AGEPI). Ця ініціатива спрямована не лише на обмін досвідом щодо посилення IP системи, а й на підтримку малого і середнього бізнесу, підприємств, креаторів та інноваторів.
Та розбудова інноваційної екосистеми простягається далеко за межі EU4IP. Зокрема представники ІР офісу увійшли до комітетів Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”. Що це значить для нас? Як мінімум, розширення перспектив для розвитку науковців та розробників. А стимулювання інноваційної діяльності своєю чергою збільшить привабливість України в очах міжнародних інвесторів.
ІР офіс є й учасником щорічних ІРR діалогів, що є частиною співробітництва між Європейською комісією та Урядом України, на яких обговорюють питання прогресу реформи права інтелектуальної власності, розвиток ІР права в Європейському Союзі, правозастосування, технічна допомога, захист ІР прав тощо.
З метою поширення інформації про активності в рамках прогресу ІР сферу на шляху України до ЄС в нашому суспільстві та серед європейських партнерів ІР офіс веде IP дайджест Євроінтеграції.
Не слід забувати й про найбільш “традиційну” частину роботи IP офісу — реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності: винаходів та корисних моделей, торговельних марок та промислових зразків, географічних зазначень та об’єктів авторського права.
Та цифри тут більш красномовні, ніж слова. Отже, у 2023 році надходження заявок на об’єкти інтелектуальної власності зросло таким чином:
/ надійшло 2911 заявок
/ надійшло 3504 заявок
/ надійшло 1112 заявок
/ надійшло 25232 заявок
/ надійшло 8580 заявок
/ надійшло 422 заявки
поданих у першому півріччі 2024 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року
Відповідні тенденції можна наочно побачити на інтерактивних дашбордах та мапах розвитку IP та інновацій в Україні, розроблених ІР офісом. І так, наведені показники переважно є нижчими від показників доковідного періоду, але в умовах триваючої повномасштабної війни та усіх викликів, з якими стикається Україна, вони вражають.
Не слід забувати й про найбільш “традиційну” частину роботи IP офісу — реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності: винаходів та корисних моделей, торговельних марок та промислових зразків, географічних зазначень та об’єктів авторського права.
Та цифри тут більш красномовні, ніж слова. Отже, у 2023 році надходження заявок на об’єкти інтелектуальної власності зросло таким чином:
/ надійшло 2911 заявок
/ надійшло 3504 заявок
/ надійшло 1112 заявок
/ надійшло 25232 заявок
/ надійшло 8580 заявок
/ надійшло 422 заявки
поданих у першому півріччі 2024 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року
Відповідні тенденції можна наочно побачити на інтерактивних дашбордах та мапах розвитку IP та інновацій в Україні, розроблених ІР офісом. І так, наведені показники переважно є нижчими від показників доковідного періоду, але в умовах триваючої повномасштабної війни та усіх викликів, з якими стикається Україна, вони вражають.
Правова охорона географічних зазначень (ГЗ) відіграє важливу роль на багатьох рівнях. Адже це — про підтримку місцевого бізнесу та фермерів, про відновлення та економічне зростання регіонів, про розвиток локального туризму та про просування української продукції (а разом з нею — і нашого національного бренду) за кордоном. IP офіс докладає всіх зусиль до розширення української системи ГЗ — і ці зусилля приносять свої результати.
Лише 2024 року було зареєстровано 7 географічних зазначень: “Закарпаття / Закарпатське вино“, “Мед Закарпаття / Закарпатський мед”, “М’ясо баранини Фрумушика / Баранина Фрумушика”, “Тихе вино Долина Фрумушика”, і, нарешті, знаменитий “Херсонський кавун“. Натомість 2023 року національний реєстр ГЗ поповнився 4 найменуваннями — тихими та ігристими винами “Ялпуг”, “Придунайська Бессарабія”, “Шабаг” та “Аша-абаг”. Таким чином наразі за національною процедурою зареєстровано 29 географічних зазначень для товарів, що походять з території України.
Та IP офіс не обмежується самою лише реєстрацію, адже на часі популяризація системи ГЗ серед українського суспільства, розбудова всебічної співпраці з виробниками та активізація зусиль, спрямованих на розвиток народних промислів, а також адаптація норм та правил у сфері ГЗ до відповідних регламентів Європейського Союзу — заради того, щоб українські найменування були офіційно визнані й захищені на території ЄС та бренд Україна розвивався усіми доступними інструментами.
Повноцінну роботу IP офісу щодо захисту IP прав забезпечує низка департаментів та колегіальних органів, кожен із яких покликаний розв’язати те чи інше питання. Наприклад, у відповідь на глобальну загрозу контрафакту було створено Центр спостереження з питань порушення прав інтелектуальної власності. Його задача — об’єднати всіх стейкхолдерів та напрацювати ефективні механізми боротьби з контрафактом та піратством. Як саме? За допомогою міжнародного співробітництва (зокрема, з Європейською обсерваторією захисту інтелектуальної власності, Мережею по боротьбі з підробками Cooperatieve Vereniging SNB-REACT U.A), експертного нетворкінгу, а також дослідницької та просвітницької діяльності. До речі, про останній пункт: зараз триває інформаційна кампанія ANTI-PIRACY: BOOKS, спрямована на боротьбу з піратством у книговидавництві. Зусилля спрямовуються й на боротьбу з контрафактом та створення інструментів для захисту ІР прав в інтернеті, в рамках яких ІР офіс співпрацює з правоохоронними органами та маркетплейсами.
Якщо ж фокусуватися на міжнародній співпраці, то варто згадати про ініціативу WIPO ALERT, до якої нещодавно долучилася Україна. Це — адміністрована ВОІВ онлайн платформа, яка містить чорний список вебсайтів та мобільних додатків, що обґрунтовано підозрюються в порушенні IP прав. Тепер Україна разом із низкою держав-членів ВОІВ може наповнювати цю платформу — і таким чином протидіяти розміщенню реклами (яка є головним джерелом прибутку) на піратських ресурсах.
Також в структурі УКРНОІВІ працює Центр медіації та посередництва, який зосереджується на розвитку ІР медіації в Україні в межах співпраці з ВОІВ — заради того, щоб сторони мали змогу врегулювати конфлікт без тривалих і вартісних судових процесів.
А чи замислювалися ви, що захист IP стосується не лише конкретних правовласників, а й державних символів — зокрема таких, як офіційна назва та міжнародний літерний код держави Україна, а також імітація малого Державного Герба України? У часи повномасштабної війни це питання набуває особливої актуальності. Відповідно, ним опікується створена Комісія “Україна”, яка надає дозволи на використання офіційних символів у торговельних марках.
Крім того, робота IP офісу була б неможливою без Апеляційної палати — колегіального органу Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ, функцію якого виконує IP офіс), що займається розглядом заперечень проти рішень НОІВ.
У країнах з розвиненою економікою частка креативних індустрій у ВВП зростає з кожним роком. Українці — надзвичайно талановита та креативна нація, яка поки що не реалізувала свій потенціал на повну. Необхідна умова для пришвидшення цього процесу — допомога із захистом і комерціалізацією ідей. Яким чином можна її надати? Наприклад, завдяки таким проєктам як “34 полюси творчості” від IP офісу (який реалізується, у першу чергу, фахівцями відділу розвитку креативних секторів економіки). Йдеться про серію зустрічей з представниками креативних індустрій, під час яких вони отримують змогу дізнатися про нюанси захисту IP прав — у книговидавництві, у бібліотечній та музейній справі, у сферах образотворчого мистецтва та моди, у ювелірній справі тощо, а також отримати відповіді на практичні питання та підготовлені мануали щодо ІР охорони. Нещодавно ІР офіс спільно з Мінкультом презентували рекомендації для закладів культури стосовно дотримання ІР прав при оцифруванні музейних колекцій.
Водночас сьогодні креативні індустрії неможливо уявити без використання технології штучного інтелекту. Це — виклик для IP фахівців в усьому світі, проте IP офіс активно працює над розробкою бачення щодо підводних каменів, які можуть виникнути в процесі створення робіт із залученням ШІ. Зокрема, відповідальне використання ШІ та питання ІР права були покладені в основу рекомендацій, до розробки яких долучалися представники Мінцифри, Мінекономіки, ІР офісу, ІT Ukraine Association, НДІ інтелектуальної власності НАПрНУ тощо.
Тут ми знову повертаємося до питання сталого економічного розвитку будь-якої цивілізованої країни. Його важливою компонентою є інноваційна екосистема, за розбудову якої в нашій державі зокрема відповідає й IP офіс.
Інноваційна спільнота, так само як і креативна, має отримати доступний інструментарій для того, щоб заробляти на своєму продукті. Це стосується і якісних державних сервісів, що працюють за принципом “єдиного вікна” та забезпечують високий рівень правової охорони IP, і підвищення культури IP серед винахідників, розробників та інноваторів. За цим напрямом IP офіс крокує в ногу зі світовими трендами, адже ВОІВ та національні IP відомства високорозвинених країн також почали акцентувати свою увагу на питаннях інноваційної діяльності. Та є одна суттєва відмінність: для України це питання не просто економічного розвитку, а й Перемоги та успішної повоєнної відбудови.
Отже, 2023 року було запущено Національний хаб інтелектуальної власності та інновацій — National IP&I Hub, покликаний виконувати роль бізнес-інкубатора та інформаційного акселератора, платформи для пошуку грантів та інвесторів, а також консультаційного центру та хелпдеска. Проведення патентного аналізу та маркетингового дослідження щодо об’єктів права інтелектуальної власності, оцінка прав на ІР, консультативна підтримка щодо розробки інноваційного проєкту або стартапа, трансферу технологій тощо — це те, що українські розробники та бізнес можуть отримати на майданчику ІР офісу. Простими словами, National IP&I Hub допомагає не лише реалізувати свої інноваційні ідеї з нуля та захистити отримані продукти, а й зробити їх якомога більш прибутково привабливими. Важливо, що під егідою National IP&I Hub розбудовується мережа регіональних хабів — заради того, щоб інноватори в різних куточках України мали змогу отримати повноцінний фаховий супровід своїх проєктів “на місці”.
Ще одна мережа, важлива для розвитку інновацій — це TISCs, або Центри підтримки технологій та інновацій, які функціонують в межах реалізації ініціативи ВОІВ. Особливість TISCs полягає в тому, що вони відкриваються на базі університетів, наукових установ, торгово-промислових палат тощо — тобто безпосередньо в осередках створення інновацій. Своєю чергою, регіональні Центри координує та консультує Головний офіс TISC в УКРНОІВІ. Наразі в Україні працюють понад 40 TISCs, і ця мережа постійно розширюється.
На підтримку національної освіти та науки спрямовані й розроблені ІР офісом на підставі підходів ВОІВ та національного законодавства рекомендації щодо політики у сфері інтелектуальної власності для ЗВО та наукових установ, презентовані на початку 2024 року, що поступово впроваджуються в Україні. З метою підтримки інноваторів ІР офіс розробив матрицю оцінки технологій та проєкти договорів, проводить хакатони, всеукраїнську підприємницьку програму Lab2Market UA 2.0. (у партнерстві з МОН). За ініціативи ІР офісу був запущений й пілотний проєкт Lab2Market Veterano, завдяки якому військові і члени їхніх родин можуть навчатися підприємницькій справі та відкривати власний бізнес в інноваційному секторі. Проєкт презентувався на Саміті “Партнерства, інновацій та здоров’я ветеранів” у Брюсселі та влітку 2024 року стартував у Дніпрі у партнерстві з НТУ “Дніпровська політехніка” за підтримки Дніпропетровської обласної ради та Дніпропетровської обласної асоціації органів місцевого самоврядування.
Важливою подією у розбудові ІР системи України став і запуск роботи Атестаційної комісії, що є колегіальним органом IP офісу, який проводить атестацію кандидатів у патентні повірені.
Тобто IP офіс відіграє проактивну роль у долученні до різноманітних проєктів, що реалізовуються в Україні для розбудови інноваційної екосистеми, у тому числі спрямованих на розбудову національної безпеки та оборони. Серед останніх активностей — запуск державного інструменту Sandbox для створення стартапами високотехнологічних продуктів за допомогою ШІ та блокчейну, учасником якого став ІР офіс.
В основі функціональної та надійної IP системи лежить освіта — починаючи від підвищення загальної культури IP та закінчуючи підготовкою й удосконаленням навичок галузевих спеціалістів. З цією метою у 2019 році (знову ж таки, під егідою ВОІВ) було створено IP Academy — Національний навчальний центр з інтелектуальної власності, який наразі входить до структури IP офісу.
Академія реалізує численні проєкти, здатні зацікавити буквально кожного українця, незалежно від віку та професії. Її ініціативи розширюють горизонти знань та створюють нові можливості для розвитку: це і тренінги та лекції для IP фахівців та всіх, хто хоче дізнатися про нюанси інтелектуальної власності, і просвітницькі заходи та кампанії для дітей та молоді, і розробка численних інформаційних матеріалів — від науково-популярних видань та гайдів до коміксів для дітей. Все це — згідно з високими міжнародними стандартами викладання та з урахуванням останніх тенденцій у сфері IP.
Наприклад, команда IP Academy вже не перший рік тісно співпрацює зі Школою Супергероїв на базі дитячої лікарні Охматдит — і влітку 2024 року організувала там кампус креативних екоініціатив, в межах якого збирала юних слухачів на регулярні майстер-класи. Крім того, щороку Академія проводить Всеукраїнську просвітницьку кампанію з нагоди Міжнародного дня інтелектуальної власності: зокрема тема 2024-го звучить як “Творчі Екоініціативи: як ідеї змінюють звичайний світ”.
Якщо рухатися до трохи старшої аудиторії, то варто згадати проєкт “IP connecting students”, який об’єднав 1520 студентів із 20 українських закладів вищої освіти заради поглиблення знань з інтелектуальної власності. Так само для ЗВО, проте цього разу — для викладачів дисциплін з інтелектуальної власності та новітніх технологій, було розроблено тренінгову програму “Інтелектуальна власність та новітні технології для закладів вищої освіти”.
Нарешті, згадаємо про ґрунтовний проєкт Академії, спрямований насамперед на IP фахівців та суддів. Йдеться про “Практику суду ЄС” — каталог перекладів ключових рішень Суду Європейського Союзу, які можуть впливати на застосування національного ІР законодавства, що зазнає змін у процесі гармонізації з acquis ЄС. Чому він важливий? Тому що полегшить розуміння (і, відповідно, правозастосування) не лише окремих євроінтеграційних положень, а й нових правових інститутів, прав та термінів, що містяться у національному законодавстві.
В основі функціональної та надійної IP системи лежить освіта — починаючи від підвищення загальної культури IP та закінчуючи підготовкою й удосконаленням навичок галузевих спеціалістів. З цією метою у 2019 році (знову ж таки, під егідою ВОІВ) було створено IP Academy — Національний навчальний центр з інтелектуальної власності, який наразі входить до структури IP офісу.
Академія реалізує численні проєкти, здатні зацікавити буквально кожного українця, незалежно від віку та професії. Її ініціативи розширюють горизонти знань та створюють нові можливості для розвитку: це і тренінги та лекції для IP фахівців та всіх, хто хоче дізнатися про нюанси інтелектуальної власності, і просвітницькі заходи та кампанії для дітей та молоді, і розробка численних інформаційних матеріалів — від науково-популярних видань та гайдів до коміксів для дітей. Все це — згідно з високими міжнародними стандартами викладання та з урахуванням останніх тенденцій у сфері IP.
Наприклад, команда IP Academy вже не перший рік тісно співпрацює зі Школою Супергероїв на базі дитячої лікарні Охматдит — і влітку 2024 року організувала там кампус креативних екоініціатив, в межах якого збирала юних слухачів на регулярні майстер-класи. Крім того, щороку Академія проводить Всеукраїнську просвітницьку кампанію з нагоди Міжнародного дня інтелектуальної власності: зокрема тема 2024-го звучить як “Творчі Екоініціативи: як ідеї змінюють звичайний світ”.
Якщо рухатися до трохи старшої аудиторії, то варто згадати проєкт “IP connecting students”, який об’єднав 1520 студентів із 20 українських закладів вищої освіти заради поглиблення знань з інтелектуальної власності. Так само для ЗВО, проте цього разу — для викладачів дисциплін з інтелектуальної власності та новітніх технологій, було розроблено тренінгову програму “Інтелектуальна власність та новітні технології для закладів вищої освіти”.
Нарешті, згадаємо про ґрунтовний проєкт Академії, спрямований насамперед на IP фахівців та суддів. Йдеться про “Практику суду ЄС” — каталог перекладів ключових рішень Суду Європейського Союзу, які можуть впливати на застосування національного ІР законодавства, що зазнає змін у процесі гармонізації з acquis ЄС. Чому він важливий? Тому що полегшить розуміння (і, відповідно, правозастосування) не лише окремих євроінтеграційних положень, а й нових правових інститутів, прав та термінів, що містяться у національному законодавстві.
ІР офіс наполегливо працює над зміцненням потенціалу експертів із торговельних марок та винаходів, аби створити для національного бізнесу рівноцінні умови в доступі та якості сервісів правової охорони ІР. Поряд із цим в УКРНОІВІ впроваджується концепція “paperless office” шляхом цифровізації діловодства за заявками на об’єкти права інтелектуальної власності та ведення відповідних державних реєстрів (адже ІР офіс як НОІВ веде 9 державних реєстрів), завдяки електронному документообігу, в тому числі видачі патентів та свідоцтв в електронній формі.
УКРНОІВІ підтримується сертифікація відповідності міжнародному стандарту ISO 9001:2015 “Системи менеджменту якості”, зокрема у 2024 році успішно пройдено наглядовий аудит відповідності стандарту. Запроваджено й проводиться пілотне тестування систем KPI та OKR. Нещодавно ІР офіс успішно пройшов і сертифікацію відповідності міжнародному стандарту ISO 37001:2016, IDT та ДСТУ ISO 37001:2018 “Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування”. Орієнтиром для нашої роботи є Стратегічний план розвитку УКРНОІВІ на 2024 — 2028 роки, затверджений Міністерством економіки України.
Два роки тому створення УКРНОІВІ здавалося надзвичайно складним і амбітним кроком. І це дійсно було викликом. Та вже зараз очевидно, що українцям є чим пишатися: команда офісу дійсно впоралася. Так, позаду — колосальний обсяг роботи, а попереду — ще більший. Попри все, фахівці ІР офісу з впевненістю приймають всі виклики та готові й надалі докладати максимум зусиль заради успішного розвитку національної IP сфери, розбудови креативного сектору та інноваційної екосистеми України.
Projects is proudly powered by WordPress