Не тільки конкуренти, а партнери

Як компанії знаходять нестандартні
бізнес-рішення під час війни

За підтримки ПрАТ “Філіп Морріс Україна”

Складні часи та кризи потребують несподіваних рішень: після 24 лютого українські бізнеси створюють колаборації з конкурентами, щоб втриматися на плаву під час повномасштабної війни.

У спецпроекті з ПрАТ “Філіп Морріс Україна” ЛІГА.net розповідає історії українських компаній, які в умовах війни прийняли нестандартні бізнес-рішення, щоб разом досягнути більших результатів та розвиватися.

Як вдалося наповнити ринок пальним?

У перші місяці повномасштабної війни в Україні відбулася тотальна зміна в логістиці пального. Країна була відрізана від морської логістики, а ще (зі зрозумілих причин) вона не отримувала пальне з Білорусі, Казахстану і Росії. Усі великі оператори палива змушені були шукати ресурс на ринках ЄС. Вони вдавалися до коопетиції – тобто конкурентні бізнеси співпрацювали, аби посилити свої ринкові позиції. Зі своїми прямими конкурентами співпрацювали й в мережі АЗС ОККО.

Наприклад, у нас з’являлася можливість придбати танкер з дизелем у великого світового постачальника, як-от ExxonMobil. Але ОККО не мала змогу профінансувати цю закупівлю самотужки. І тоді ми пропонували співпрацю нашими конкурентам. Домовлялися: наприклад, ми купуємо 60% обсягу, а вони купують 40%, або 50 на 50 тощо. Так само чинили й інші трейдери,

— розповіли у компанії

У результаті в ОККО могли оперативніше наповнювати український ринок паливом, адже це – стратегічно важливий для країни ресурс. Аналогічне партнерство на паливному ринку зустрічалося і всередині України. Наприклад, якійсь компанії бракувало палива в певному регіоні, а у ОККО був запас. Тоді ОККО могли поділитися своїми запасами з умовою повернення, або за домовленістю, що ця компанія передасть ОККО таку ж кількість палива в якомусь іншому регіоні.

З Харкова в Київ: виробництво за контрактом "Філіп Морріс Україна"

До 24 лютого фабрика Філіп Морріс поблизу Харкова забезпечувала роботою близько 650 людей. Свого часу (на початку 2000-х) в її будівництво інвестували більше $100 млн. Після початку повномасштабного вторгнення Росії роботу фабрики довелося призупинити – регіон постійно обстрілювали, а виробництво знаходилося зовсім поруч із зоною активних бойових дій.

Розуміючи, що ситуація в Харківській області швидко не покращиться, команда одразу почала шукати альтернативні можливості, як зберегти бізнес. Вивозити обладнання було небезпечно. Імпорт – це довго і дорого. З моменту придбання акцизних марок до отримання продукції при імпорті може пройти 2-3 місяці. Тому Філіп Морріс одразу почали шукати партнера, який був би зацікавлений у співпраці в Україні. Фабрика Імперіал Тобакко в Києві була першим логічним варіантом.

Виробництво за контрактом – доволі поширена практика співпраці у світі. Тож ми домовилися з Імперіал Тобакко. Тепер на їхній київський фабриці за нашим замовленням виготовляють продукцію, яка покриває основну частину попиту, а наші працівники контролюють якість. Імпортуємо лише певні позиції,

— розповів генеральний директор “Філіп Морріс Україна” Максим Барабаш

Філіп Морріс та Імперіал Тобакко вперше співпрацюють в Україні. Це безпрецедентне рішення і дуже незвичний досвід для обох компаній.

“Ми реалізували проект з запуску виробництва в надзвичайно короткий термін – за два місяці без затримок. Основний висновок для нас зараз – безпрецедентні часи вимагають безпрецедентних рішень. Для нашої команди немає нічого неможливого”, – зазначив Максим Барабаш.

Від морських перевезень до запуску волонтерського хабу у Польщі

З першого дня повномасштабної війни українські морські порти були заблоковані. Компанія TIS (в яку входять 5 морських вантажних терміналів), зупинивши свій бізнес, зрозуміла: треба використати свою експертизу для допомоги Україні.

За словами Андрія Ставніцера, співвласника TIS, йому було очевидно, що саме логістика стане “вузьким” місцем у допомозі Україні, тому він зв’язався з іншими великими українськими бізнесами, що спеціалізуються на цьому – Новою Поштою, Розеткою та Fozzy Group. У партнерстві компанії оперативно створили волонтерський хаб в Польщі “Help Ukraine Center”. За ці 8 місяців через нього транспортували в Україну понад 7 тисяч тонн гуманітарної та медичної допомоги.

Проект виріс до найбільшого у Східній Європі хабу гуманітарної та медичної допомоги Україні. Він акумулює, опрацьовує та транспортує гуманітарні вантажі до України вже не лише з Європи, але й зі США, а також самостійно залучає кошти благодійників та закуповує найнеобхідніше для українців з постраждалих регіонів.

Робота порту TIS повною мірою, звісно, досі не відновилася.

Перші судна із зерновими вийшли з України 1 серпня, і наразі завантаження та експорт аграрної продукції – єдині операції, що здійснюються в нашій галузі. Загалом українська економіка через блокаду портів вже втратила сотні мільярдів доларів, адже у мирний час щонайменше дві третини від загального обсягу української зовнішньої торгівлі проходило саме через морські ворота. В “заручниках” у війни проти України опинилися цілі галузі економіки, які наразі не можуть вивозити свою продукцію – руду, залізорудну сировину, вугілля, метал, та багато іншого,

— говорять в пресслужбі TIS

Втім у компанії з оптимізмом дивляться у майбутнє. “Ми не маємо сумнівів, що боротися ми будемо до кінця, без компромісів, до самої перемоги. Адже окрім горя ця війна принесла ще й багато віри та підтримки. Багато сильних, мужніх і світлих людей опинилися поруч і притягнулося один до одного, працюючи пліч-о-пліч задля однієї спільною та великої мети”, – говорять в компанії.

Спільне волонтерство та колаборації Нової пошти

У Нової пошти й до 24 лютого було дуже багато колаборацій щомісяця: з e-commers, благодійними фондами, аптечними мережами, освітніми закладами тощо. Після початку повномасштабної війни компанія почала частіше співпрацювати з державними органами та волонтерськими організаціями, а також великим українським бізнесом.

Найгучніша зі свіжих колаборацій Нової пошти – створення браслетів з останньої партії сталі, виготовленої на заводі Азовсталь. Цей проєкт запустили фандрейзингова платформа UNITED24, компанія Метінвест, ювелірний дім SOVA та Нова пошта. Ювеліри виготовили 10 000 браслетів, які коштували по 1500 гривень. Нова пошта доставила всі браслети своїм коштом, а отримані від продажу гроші пішли на закупівлю дронів. Наклад з десяти тисяч штук були розпродані протягом декількох годин, тому партнери домовилися випустити ще 20 тисяч браслетів – на тих самих умовах.

Відразу після 24 лютого в Новій пошті побачили, що кількість замовлень з інтернет-магазинів критично впала. Це боляче вдарило як по e-commerce, так і по самій Новій пошті, адже 70% доставок компанії були саме з онлайн-магазинів.

Ми розуміли, що маємо допомогти галузі е-commerce відновитися. Щойно ми налагодили логістику, одразу звернулися до магазинів, закликаючи відновити роботу. А ми допомагали розповсюдити інформацію про те, що вони працюють. За перші 100 днів війни ми запустили 100 маркетингових акцій,

— розповідають в Новій пошті

Магазини, які відновили роботу, Нова пошта зібрала у спеціальному лендингу. Спочатку там було 5 магазинів, згодом стало 500+.

“Ми вирішили, що треба перш за все відновлювати співпрацю з продавцями тих товарів, які були дуже важливі споживачам в перші місяці війни – ліки, побутові речі, корм домашнім улюбленцям, який було тоді важко купити. З окремими магазинами домовлялися про безкоштовну доставку, або знижку в разі доставки Новою поштою”, – згадує пресслужба компанії.

Але основні колаборації Нової пошти стосуються волонтерської допомоги. Наприклад, разом з МХП та іншими компаніями НП створювала дитячі бокси турботи, із фондом BVG доставляє за власний кошт набори для немовлят. Разом з Фундацією Дім Рональда МакДональда – продуктові набори тим, хто у скруті, та апарати вакуумної терапії для лікування поранених дітей у лікарні.

Колаборації – це чудовий інструмент, який допомагає різним бізнесам об’єднуватися і створювати для українців нові додаткові продукти, послуги та можливості,

— говорять у Новій пошті

Евакуація з Бахмута та запуск виробництва на Одещині

На початку повномасштабного російського вторгнення Бахмут став зоною найгарячіших воєнних дій. Тому місцевий завод Artwinery (Артемівський завод шампанських вин) зупинили і законсервували. Працівників (тих, які погодилися) евакуювали автобусами. Компанії вдалося вивезти продукцію зі складів, але потрібно було думати, де і як відновлювати виробництво.

Ми довго розглядали різні варіанти для налагодження бази нового виробництва. Не зважаючи на те, що ми маємо дуже значні запаси готової продукції (яких вистачить навіть для того, щоб відсвяткувати перемогу), ми розуміємо, що задля нормальної роботи компанії у майбутньому необхідно відновлювати виробничий процес, не чекаючи повного виснаження запасів,

— розповідають в компанії

При виборі виробничого майданчика звертали увагу на стандарти та принципи виробництва, якість обладнання, професійність технологів та працівників, досвід та технології, а також резонування з принципами та філософією роботи Artwinery. Врешті обрали одеський завод Таїрово Вайнері.

“Це класичне взаємовигідне бізнес-партнерство. Ми потребували можливостей для продовження виробничого процесу, вони їх нам надали на контрактній основі”, – розповідають в компанії.

Зараз команда технологів Artwinery, яка евакуювалася з Бахмута, співпрацює з командою Таїрово Вайнері та слідкує за тим, щоб смак ігристого залишався незмінним. Після 24 лютого штат Artwinery трохи скоротився, але компанія сподівається незабаром повернутися до звичних масштабів. А поки зосередила зусилля на тому, щоб відновити експорт та почати працювати у напрямі відновлення.

Кожен бореться на своєму фронті, треба підтримувати економіку задля фінансування армії та наближення перемоги. Навіть із найскладніших ситуацій завжди знайдеться вихід,

— переконані в компанії

Авторка: Тетяна Гончаренко

Верстка: Юлія Виноградська

Дата публікації: 04.11.2022 р.