“Досі не віриться. Моє щастя, моя душа,
моє все”, – ділиться Наталія.
“Досі не віриться. Моє щастя, моя душа, моє все”, – ділиться Наталія.
37-річна вчителька Наталія та її чоловік Валерій більше десяти років плекали мрію мати дитину. І ось в січні 2023-го вони нарешті стали батьками, всиновивши двомісячного Ромчика. В листопаді 2023 року малюку виповнився рік. “Досі не віриться. Моє щастя, моя душа, моє все”, – ділиться Наталія.
У десяти відео тривалістю 3-5 хвилин Галина Мазур, тренерка з підготовки кандидатів у сімейні форми виховання, пояснює кожен крок на шляху до усиновлення. У відеогайді знялося також подружжя Мірошниченків – відомий телеведучий Тімур Мірошниченко та його дружина Інна, які стали амбасадорами усиновлення в Україні.
У молодій родині двоє своїх дітей – п’ятирічна донька Мія та чотирирічний син Марк. Влітку 2023 року вони забрали з дитячого будинку дворічного малюка, якого назвали Марселем. Зараз Тімур та Інна вже на шляху до того, щоб забрати з дитбудинку ще одну дитину.
Епізод 5 | Кроки до дитини
Усиновлення дорівнює народженню дитини. Тобто усиновлені син чи дочка отримують ті самі права, що мають або мали б ваші біологічні діти. А ви отримуєте батьківські права. Це означає, що ваші стосунки регулюватимуться Сімейним кодексом України. Зокрема, ви отримуєте обовʼязки щодо виховання дитини: піклування про її здоровʼя та розвиток, забезпечення шкільної освіти тощо.
Опіка (для дітей до 14 років) та піклування (14-18 років) – також прийняття дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування в сімʼю. Однак ви не отримуєте батьківських прав, а дитина не стає вашим сином чи дочкою. Ви берете на себе зобовʼязання щодо забезпечення, освіти, розвитку, захисту прав та інтересів дитини. Водночас дитина, як і раніше, може бути усиновленою. Опікун має право давати або не давати дозвіл на усиновлення.
Після досягнення повноліття опікун та дитина юридично стають ніким один одному. Натомість якщо ви усиновили дитину, то навіть після 18 років вона залишається вашою донькою чи сином.
Усиновлювачем має бути дієздатна особа, якій є 21 рік. Родичі дитини можуть усиновити свою “кровинку” на три роки раніше – з 18.
Уявімо: є 19-річна сестра і неповнолітній брат. Як родичка, вона може усиновити свого брата, коли їй виповниться 18 років. Але важливо документально підтвердити, що вона насправді є його сестрою. Якщо цього немає, то для них можливий лише варіант опіки в родинному оточенні.
Психологиня, юристка та головна спеціалістка Київського міського центру соціальних служб для сім’ї
01
Обмеження у дієздатності або повна недієздатність
02
Позбавлені й не поновлені батьківські права
03
Досвід скасованого усиновлення або визнаного недійсним з вини усиновлювача
04
Лікування або перебування на обліку у психоневрологічному чи наркологічному диспансері
05
Зловживання алкоголем і наркотиками
06
Відсутність постійного житла і доходу
07
Певні хвороби, наприклад туберкульоз, шизофренія, хвороба Альцгеймера тощо (повний перелік)
08
Потреба у догляді через стан здоровʼя
09
Відсутність громадянства
10
Шлюб з людиною, яка має перелічені обмеження і не може бути усиновлювачем
11
Люди, що перебувають в одностатевій парі
12
Досвід засудження за злочини проти життя і здоровʼя, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України тощо
Так, але потрібно отримати від чоловіка нотаріально засвідчену письмову згоду на усиновлення. Окрім того, чоловіку також потрібно подати висновок про стан свого здоровʼя та документ про наявність / відсутність судимості. Після суду ви отримаєте статус одинокої мами.
“Готуйтесь, що потрібно зібрати багато документів. Важливо розуміти, що держава хоче бути впевненою, що усиновлювач зможе потурбуватися про дитину та забезпечити її потреби самостійно. Збір документів та підготовка тривають не менше як місяць. Цей час дуже цінний, адже дає можливість майбутнім батькам уповільнитися, подумати, зважити всі за та проти, переглянути свій спосіб життя і уявити, як він зміниться з появою дитини”, – пояснює експертка.
Разом із заявою про взяття вас на облік кандидатів в усиновлювачі ви маєте подати низку документів.
Копія документа, що посвідчує особу
Копія реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб або інформацію про відмову від його прийняття
Копія документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР), якщо маєте паспорт у формі ID-картки
Копія свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (якщо перебуваєте у шлюбі)
Довідка про заробітну плату за останні шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків, або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік. Це може подавати один з подружжя, хто має постійний дохід
Висновок про стан здоров’я кожного заявника
Засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одного з подружжя)
Документ про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, виданий територіальним центром з надання сервісних послуг МВС
Копія документа, що підтверджує право власності або користування житлом
Довідка від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками
01
02
“Ні, ви проходите таку саму процедуру, як і з дітьми без інвалідності. Єдиний нюанс: у вас є десять додаткових днів для медичного обстеження дитини. Це робиться для зменшення вірогідності скасування усиновлення: мовляв, ви не знали про хворобу”, – пояснює Любов Лоріашвілі.
Інколи під час обстеження хвороба взагалі не підтверджується. Наприклад, жінка народила дитину і залишила. У пологовому немає історії її вагітності. Неонатолог помічає певну проблему зі здоровʼям дитини, але не може проаналізувати причину. Записує своє припущення без додаткових обстежень. Так дитина й живе з діагнозом. З іншого боку, трапляються випадки, коли дитина здорова за документами, але на обстеженні виявляють певну хворобу.
“Ви маєте чітко усвідомлювати, що усиновлюєте дитину з інвалідністю. Жодні відмовки “я не знав про хворобу” не спрацюють у суді у випадку скасування усиновлення, – наголошує експертка та додає: – Після усиновлення дитини з інвалідністю також немає додаткових умов, перевірок, медоглядів чи фінансових виплат”.
Звичайно! Якщо дітей не перевозили з окупованих територій чи зон активних бойових дій, то усиновлення відбувається у звичному порядку. Тобто усиновлювач проходить стандартну процедуру.
Але воєнний стан все ж плинув на деякі нюанси, зазначається у довіднику програми “Сирітству – ні!” Фонду Ріната Ахметова.
Усиновлення дітей, які проживають на окупованих територіях, проводиться після деокупації та відновлення роботи служби у справах дітей
Дітей, яких евакуювали за межі України, можна усиновити тільки після їхнього повернення
Евакуйованих у межах України можна усиновити за місцем евакуації
Громадяни України, які проживають на окупованих територіях, беруться на облік кандидатів в усиновлювачі після відновлення роботи служб у справах дітей
Ті, хто евакуювався за межі України, беруться на облік після повернення в Україну
Якщо майбутні усиновлювачі евакуювалися в інший регіон України, то можуть стати на облік кандидатів за місцем евакуації
Ті, хто вже є кандидатом, можуть звернутися до обласної служби у справах дітей за місцем евакуації, надати пакет документів і висновок про можливість бути усиновлювачами, а також ознайомитися з інформацією про дітей, які перебувають на регіональному обліку
Окрім того, під час воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення українці, які живуть за кордоном, та іноземці не можуть усиновити дитину. Виняток: якщо усиновлювач – родич дитини або якщо людина хоче усиновити брата чи сестру раніше усиновленої дитини.
Ні, головне – мати договір оренди житла, де проживаєте. Більше на ваші шанси усиновлення впливають умови проживання, які інспектує служба у справах дітей та за результатами складає відповідний акт.
“Немає конкретних вимог щодо площі житла. Навіть однокімнатна квартира допускається, якщо в ній можна облаштувати ліжко та стіл для навчання дитини. Але якщо в цій кімнаті ще сплять батьки та двоє інших дітей, то постає питання: “Чи не погіршуємо ми житлові умови рідних дітей усиновлювачів?” Адже на такій території неможливо усамітнитися. Тому кожен випадок розглядається індивідуально”, – пояснює експертка.
Купувати меблі та облаштовувати майбутню кімнату для дитини на момент перевірки умов проживання не треба. Тут важливі не самі меблі, а простір, де вони потенційно можуть стояти.
Це обовʼязковий крок на шляху до усиновлення. Якщо ви усиновлюєте дитину разом з чоловіком / дружиною, то навчання мають проходити обидва. Зазвичай курси проходять в обласному центрі соціальних служб. Опція проходження онлайн відсутня, принаймні поки.
Кількість занять встановлюється кожним регіоном індивідуально, але пропускати їх не можна. Два пропуски призведуть до ануляції навчання – доведеться починати спочатку.
Кожне заняття має свою тему: травма, втрата, розвиток тощо. Також батьки отримують домашнє завдання: дивляться тематичні фільми, читають книжки та аналізують їх. Головна мета – зрозуміти, чи зможете ви впоратися з потенційними викликами. Адже дитина, яка втратила батьків, може бути травмована.
“Дорослих зазвичай лякає, що їм будуть ставити оцінки. Однак оцінюють не так вас, як ваш ресурс. Наприклад, на яку кількість дітей його вистачить. Також це нормально, якщо в процесі навчання ви зрозумієте, що не готові до усиновлення. У такому разі можете повернутися до цього питання згодом”, – запевняє фахівчиня.
Крім того, в процесі навчання людина може змінити форму влаштування дитини. Наприклад, замість усиновлення вибрати опіку. Адже під час навчання дорослий детально розбирає різні сценарії.
Після завершення навчання ви отримаєте довідку про проходження курсу з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких можете усиновити.
Якщо ви обрали конкретну дитину, служба у справах дітей дізнається, чи немає черги з можливих усиновлювачів. Інакше доведеться зачекати, поки етап знайомства пройдуть ті, хто вищі в черзі.
“Підходьте до вибору дитини усвідомлено та прислухайтеся до порад фахівців. Наприклад, подружжю, яким під 60 років, може бути фізично складно справлятися з дуже рухливою маленькою дитиною. Натомість підліток вже не потребує фізичних зусиль”, – наводить приклад Любов та додає, що стикалась з сімʼями, які повертали усиновлених дітей саме через неготовність сприймати їхні вікові особливості.
Перша зустріч з дитиною відбувається за участі працівника служби у справах дітей. Він має скласти відповідний акт про цю подію.
“У вас є десять днів на те, щоб встановити контакт. Можете приходити в заклад, спілкуватися з дитиною, дізнаватися про її стан здоровʼя. Також маєте право на додаткові обстеження здоровʼя дитини, але вашим коштом”, – пояснює Любов.
Чого дійсно не варто робити, так це називати себе “мамою” чи “татом” на першій же зустрічі. Це дає дитині надію, яка може не справдитися. Краще представтесь на імʼя. Запитуйте у дитини про неї та її вподобання та щиро розповідайте про себе.
Щоб знайти контакт, слід розуміти особливості її вікового розвитку. Наприклад, маленькі діти потребують взаємодії. Їх можна зацікавити чимось яскравим – наприклад, цікавою прикрасою, що є на вас. Натомість від важких парфумів слід відмовитися, радить Любов. Адже в дитячому будинку так не пахне, відтак дитина не розумітиме, що це за запах.
Перші зустрічі бувають різними. Наприклад, був випадок, коли хлопчик розповів про поховання своєї біологічної мами. Бо це єдиний факт в житті, який його вразив. Але наступного дня усиновлювачка зустрілася з дитиною в невимушеній атмосфері, влаштували чаювання з бутербродами, і дали одне одному ще один шанс на побудову контакту. Це було зовсім про інше.
Психологиня, юристка та головна спеціалістка Київського міського центру соціальних служб для сім’ї
Після знайомства та встановлення контакту ви маєте звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання / перебування дитини із заявою про бажання усиновити. Протягом десяти робочих днів служба зʼясовує, чи згодна дитина на усиновлення, та готує проєкт висновку про доцільність усиновлення й відповідність інтересам дитини.
Складно відповісти. Все дуже індивідуально. На практиці – від одного місяця і до пів року чи навіть більше.
Після подання заяви до суду все залежить від проведення засідання. А вони можуть переноситись на місяці без пояснення причини.
Наприклад, суд відбувається за місцем фактичного проживання дитини. Але не в усіх регіонах він працює постійно. Тож коли приїжджає суддя, то спершу розбирають нагальні справи (наприклад, чиясь смерть), а потім тільки усиновлення.
А воно вважається здійсненим лише у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Скасування відбувається з трьох причин: за рішенням органу опіки, за рішенням батьків або самої дитини. Усиновлена дитина повертається до органів опіки та піклування, і для неї знову шукають сімʼю. Але дитина може зберегти прізвище, імʼя та по батькові, які отримала внаслідок усиновлення.
А усиновлювача позбавляють батьківських прав. Ба більше, якщо підстава скасування усиновлення суперечить інтересам дитини, суд може ухвалити рішення про стягнення аліментів з колишнього усиновлювача.
У практиці Любові був такий випадок. Подружжя розлучилося, дитина залишилася з мамою-усиновлювачкою, яка почала зловживати алкоголем. Це помітила вчителька дитини й звернулася до служби опіки. Усиновлювачку позбавили батьківських прав. Потім дитину усиновила її вчителька.
За законом, після позбавлення батьківських прав дорослі не можуть усиновлювати іншу дитину. Але бувають випадки, коли скасування усиновлення відбувається не з вини прийомних батьків, тоді після скасування вони можуть податися на усиновлення знову.
Коли усиновлювачі можуть довести, що вони не знали про стан здоровʼя дитини на момент усиновлення
Коли дитина не змінюється і нічого не сприймає на свою користь
Коли усиновлювач і дитина не зійшлися характером
Так, є державна допомога, яка призначається усиновлювачу незалежно від віку дитини.
“Це разова виплата, яка дорівнює сумі, що виплачується батькам при народженні дитини. Нині це трохи більш ніж 42 000 грн. Їх також можна розбивати на декілька траншів”, – пояснює юристка.
За цільовим використанням цих коштів слідкує служба у справах дитини. Протягом перших трьох років після усиновлення вона має щороку перевіряти умови проживання та виховання усиновлених дітей.
“Фахівці повинні впевнитися, що дитина жива, здорова, а всі її потреби задоволені. Доволі часто це відбувається дуже екологічно. Фахівці телефонують батькам і кажуть, що хочуть побачитись. Якщо гарна погода, можуть прийти на майданчик, де батьки гуляють з дитиною”, – запевняє Любов.
Після трьох років перевірки не завершуються, але стають рідшими. Однак це обовʼязкова процедура до повноліття дитини.
Projects is proudly powered by WordPress