Як куряче м’ясо стало популярним і чому гомілка має бути на вашій тарілці
Як куряче м’ясо стало популярним і чому гомілка має бути на вашій тарілці
Партнерський проєкт.
За підтримки “МХП”
Ще 100 років тому куряче м’ясо було в дефіциті і взагалі не вважалося в Україні чимось смачним. Зараз важко уявити хоча б один день, коли біля прилавків з курятиною не буде людей.
І говорячи про курку, часто в першу чергу уявляють соковиту курячу гомілку, обсмажену до золотистої скоринки. Що стоїть за картинкою з реклами? Чи справді вона корисна та як її потрібно їсти? У спеціальному проекті разом з брендом “Наша Ряба” (компанія МХП) ми розкриваємо усі секрети курячої гомілки.
В анімації, у кіно, на постерах, в рекламі – скрізь, коли ілюструють страви з курятини, то у першу чергу використовують зображення курячої гомілки. Ніжки – найвпізнаваніша частина курки, тому навіть в дитячих мультфільмах можна знайти сцени з людьми доісторичної епохи, які смажать гомілку на багатті. Адже раніше вважалось, що курка була з нами уже 10 тисяч років.
Хоча насправді люди вживають куряче м’ясо не так давно: вчені з Університету Ексетера, Оксфордського університету та Університету Кардіффа припускають, що кури стали свійськими птахами приблизно 1500 років до нашої ери.
Курка не завжди була поширеним птахом для усіх країн на всіх континентах. Спершу вона була поширена в тропічних джунглях південно-східної Азії, і не була в Європі аж до 800 року до нашої ери. Потім, після прибуття в Середземноморський регіон, знадобилося майже 1000 років, щоб кури прижилися в більш холодному кліматі Шотландії, Ірландії, Скандинавії та Ісландії.
Дослідження експертів виявило, що найдавніші кістки домашньої курки були в неолітичному Таїланді, датовані між 1650 і 1250 роками до нашої ери. За даними вчених, після одомашнення курей транспортували спочатку Азією, а потім Середземномор’ям маршрутами, якими користувалися ранні грецькі, етруські та фінікійські морські торговці.
Водночас “домашня курка” ще не значило “їжа” – вона радше вважалася екзотикою, а їсти її поки не спішили. Популяризувати ідею споживання курячого м’яса та яєць почали у Давньому Римі.
Хоча, за інформацією ж докторанта з археології Хайфського університету Лі Перрі-Гал, вперше курятину почали їсти у 400-200 роках до нашої ери, принаймні такі сліди знайшли археологи в місті Мареші, розташованому на торговельному шляху між Єрусалимом та Єгиптом. Саме в цей час, за словами Перрі-Гал, з’явилася “культура споживання курки”, а не утримування її для боїв півнів чи використання у певних церемоніях.
Водночас “домашня курка” ще не значило “їжа” – вона радше вважалася екзотикою, а їсти її поки не спішили. Популяризувати ідею споживання курячого м’яса та яєць почали у Давньому Римі.
Хоча, за інформацією ж докторанта з археології Хайфського університету Лі Перрі-Гал, вперше курятину почали їсти у 400-200 роках до нашої ери, принаймні такі сліди знайшли археологи в місті Мареші, розташованому на торговельному шляху між Єрусалимом та Єгиптом. Саме в цей час, за словами Перрі-Гал, з’явилася “культура споживання курки”, а не утримування її для боїв півнів чи використання у певних церемоніях.
З цього моменту ми бачимо курятину всюди в Європі. Ножі, виделки, курятина на обіді – такі традиції потім будуть переходити з епохи в епоху. У Середні віки популярність курки зросла через суворі правила посту, запроваджені для християн – все інше м’ясо було заборонено їсти, однак м’ясо курки та яйця були дозволені. Одне з досліджень припускає, що саме сплеск попиту на курку у цей період призвів до стрімкого зростання популяції домашньої курки та її поширення континентом, а також певних генетичних змін, які знизили агресивність пташки і дозволили відкладати більше яєць.
У 50-х і 60-х роках минулого століття в США курятина стала ледь не головним видом м’яса на столах американських родин. Тут вже починали експериментувати – не просто запікати всю тушку, але й розсмакувати гомілку в різній техніці. Натомість в СРСР, частиною якого була Україна, знайти куряче м’ясо було справжнім випробуванням, воно було неймовірним дефіцитом. Головна асоціація тих часів – “синя тушка”. Навіть у книгах кухарів 60-х років традиційні для сьогодення салати з курятиною були з рябчиками чи індиками.
У 50-х і 60-х роках минулого століття в США курятина стала ледь не головним видом м’яса на столах американських родин. Тут вже починали експериментувати – не просто запікати всю тушку, але й розсмакувати гомілку в різній техніці. Натомість в СРСР, частиною якого була Україна, знайти куряче м’ясо було справжнім випробуванням, воно було неймовірним дефіцитом. Головна асоціація тих часів – “синя тушка”. Навіть у книгах кухарів 60-х років традиційні для сьогодення салати з курятиною були з рябчиками чи індиками.
У 90-ті роки популярними стали “ніжки Буша”, які почали масово завозити в СРСР після торговельної домовленості між Михайлом Горбачовим та Джорджем Бушем-старшим про допомогу Радянському Союзу харчами.
Незалежність України відкрила нові кухарські секрети. Спілкування українського бізнесу з європейським і американським, обмін досвідом привели до знайомства українців з максимальними смаковими можливостями. Зокрема, коли це стосується гомілки.
Пояснює
бренд-шеф МХП, кулінарний експерт “Нашої Ряби”
Переваги філе очевидні, але й ціна значна… а от що стосується четвертини, то її лідерство не так очевидно, оскільки мяса у ній менше, а кісток та шкірки більше, ніж в гомілках. Окрім цього, гомілка має ще ряд переваг, що варті уваги.
По-перше, вона економічно вигідна. Візуально здається у четвертині м’яса більше, але, за дослідженнями бренду “Наша Ряба”, 1 кг гомілки містить до 20% м’яса більше, ніж у 1 кг четвертини. Хоча коштують вони майже однаково.
Гомілка недооцінена частина у приготуванні, розповідає бренд-шеф МХП, кулінарний експерт “Нашої Ряби” Алекс Юсупов. Це частина тушки, яку легко готувати.
У гомілці багато колагену. Це не жир, а саме з’єднуючі тканини, які при температурній обробці стають м’якими, тож роблять м’ясо більш соковитим. Гомілку дуже важко погано приготувати. Це тільки, якщо Ви її спалите,
кулінарний експерт “Нашої Ряби”
Гомілка – це універсальний продукт, що може стати інгредієнтом у будь-якій страві – і в супах, і в закусці.
Взимку курячий бульйон – ледь не головний порятунок для тих, хто застудився. Та, насправді, у будь-яку пору року гарячий курячий бульйон це корисна та поживна страва, легка у приготуванні.
“Проявити свою турботу про близьку людину варто і бульйоном з гомілки. М’ясо цієї частини тушки досить дієтичне. Там майже немає сухожилля та практично не концентруються жирові клітини”, – каже Юсупов.
Коли збираєтеся готувати другу страву, підійде будь-яка техніка приготування. Ви можете тушкувати, готувати на грилі, готувати на пару, навіть у фритюрі, м’ясо гомілки піддатливе до різних способів приготування.
“Якщо гомілка буде приготовлена зі спецією карі, то краще доповнити страву розсипчастим рисом та сезонними овочами. А якщо запекти, то додайте рум’яну пряну картоплю з травами”, – радить Юсупов.
Ще одна перевага гомілки – вона готується швидше, ніж четвертина тушки. Тільки не забувайте перевіряти її готовність біля кістки на кров. Якщо крові немає – гомілка приготовлена добре.
Крім того, гомілку можна поєднувати з будь-якими овочами та навіть фруктами.
Ще одна перевага гомілки – вона готується швидше, ніж четвертина тушки. Тільки не забувайте перевіряти її готовність біля кістки на кров. Якщо крові немає – гомілка приготовлена добре.
Крім того, гомілку можна поєднувати з будь-якими овочами та навіть фруктами.
На свій смак я гомілку запікаю з пастернаком, фенхелем, в’яленими томатами та пікантною салямі Чорізо. Абсолютно різні на смак продукти, але, коли вони готуються разом – це неймовірно смачно,
кулінарний експерт “Нашої Ряби”
Гомілка також зручний варіант для закуски, додає бренд-шеф МХП. Наприклад, можна приготувати із цієї частини “чупа чупси”. Для цього, каже Алекс Юсупов, треба підрізати гомілки по колу і стягнути м’ясо з кісточки.
“Злегка посолити, додати спецій. Решту смаку додадуть гаряче вугілля та дим”, – додає Юсупов.
Особливо, коли мова йде про відварний варіант. Тому гомілки можуть стати альтернативою курячому філе при приготуванні салатів. Якщо ви стежите за своїм харчуванням, рахуєте калорії, то можна приготувати салат із м’ясом гомілки разом з міксом свіжої зелені, оливкової олії та соком лимона.
Гомілка може гармонійно смакувати з різними спеціями. На думку Алекса Юсупова, найкраще використовувати карі та паприку. Ці спеції додадуть не лише яскравих кольорів страві, а й нових смакових відтінків.
Порада від бренд-шефа: Якщо ви робите гомілку чи будь-яку іншу страву з карі, то завжди додавайте вершки чи кокосове молоко, вони “погасять гостроту” спеції.
Якщо ж ви не прихильник “гострих” спецій, то орегано, базилік і будь-які інші трави в поєднанні зі сметаною, вершками чи соусами – теж смакота.
Щодо соусів, то головне, щоб вони були самостійно приготовлені, каже Алекс Юсупов. Навіть якщо ви не уявляєте свого життя без майонезу, замість магазинних, які не завжди високої якості, зробіть його самостійно.
У своєму рецепті “Страви від Шефа” я додавав соус барбекю власного приготування. Він дуже гармонійний з добре підсмаженою ніжкою до золотистої скоринки. Тим більше, коли мова йде про сучасну популярну страву “Чупа чупс”,
кулінарний експерт “Нашої Ряби”
Іще один, останній плюс гомілки – з нею важко осоромитись за столом. По-перше, за етикетом м’ясо птиці можна їсти руками. По-друге, гомілку зручно тримати.
Говорячи про стіл, потрібно пам’ятати, що гомілка порційно зручна. Розраховуючи м’ясо на певну кількість людей, знайте, що 1 кг четвертини – це чотири порції, по дві гомілки та стегна. Водночас кілограму гомілки, залежно від їхнього розміру, в середньому вистачає, аби нагодувати сімох людей. Тому це найкращий варіант, щоб усі однаково посмакували куркою, бо гомілки вистачить на всіх.
До 20% більше м’яса, ніж у 1 кг четвертині;
Зручно ділити на порції;
Універсальний продукт;
Зручно їсти просто руками;
Більш дієтичний продукт, оскільки не містить підшкірного жиру
Сьогодні ми вирушаємо у подорож до спекотної Мексики, де гарячі мексиканці готують фахітос і подають їх у тортиліях.
Для фахітос ми візьмемо м’ясо курячої гомілки, з ним нам необхідно детально попрацювати, але воно того варте! Фахітос буде неймовірно соковитими.
Беремо половинку цибулі, нарізаємо тонкими півкільцями і маринуємо в оцті, солі та цукрі.
Другу половинку нарізаємо так само та відправляємо до пательні.
Далі, нам необхідно відокремити м’ясо від кістки, нарізати його невеликими шматочками та швидко обсмажити з болгарським перцем, цибулею та спеціями.
Ну а поки, овочі та м’ясо готуються, ми нарізаємо томати чері та зелень. Змащуємо тартилії нашим секретним інгредієнтом – майонезом “Наша Ряба” та викладаємо на них ароматне м’ясо, мариновану цибулю, томати, сметану, гуакамоле та зелень.
Подаємо по 2 або 3 фахітос на порцію.
Тортилії – 6 шт (альтернатива: Армянський лаваш – 12 см кола за діаметром – 6 шт);
Курячі гомілки – 500 гр (≈ 4 шт);
Перец болгарский – 1/2 червоного, жовтого та зеленого;
Цибуля червона/звичайна – 1 шт;
Яблучний/винний/ звичайний оцет – 50 мл;
Сіль – за смаком;
Цукор – за смаком;
Коріандр – 1/2 ч.л.;
Суміш перців – 1/2 ч.л.;
Томати Чері – 4 шт;
М’ята;
Базилік;
Зелена цибуля;
Майонез “Наша Ряба” – 50 гр;
Гуакамоле LaStrava – 100 гр;
Сметана 15-20% – 100 гр
Сьогодні ми скуштуємо класику угорської кулінарії з нашим особливим інгредієнтом – паприкаш з куркою. Споконвічна кулінарія в цій країні – це збірні ситні великі “гостинні” порції страв. Саме тому, телефонуйте друзям і накривайте стіл на всіх.
Наш паприкаш ми готуватимемо з курячою гомілкою, тушкованою в томатах з додаванням сметани і паприки і чим більше тим краще, адже за всіма канонами угорських рецептів паприку кладуть мало не в кожну страву.
Ставимо пательні на плиту та поїхали!
Маринуємо наші гомілки зі спеціями та обсмажуємо. У цей час крупно нарізаємо овочі і відправляємо на вогонь, до них додаємо томати свіжі та консервовані, якщо хочете створити особливу нотку вашій страві, додайте в’ялені томати і звичайно паприку! Додаємо сметану до нашого соусу, перемішуємо і туди ж викладаємо гомілки. Тушкуємо все одну годину для симфонії смаків.
Jó étvágyat!
Гомілки курячі – 500 гр;
Цибуля ріпчаста – 1 шт;
Морква – 1 шт;
Солодкий перець червоний та жовтий – по 1 шт;
Часник – 2-3 зубчика;
В’ялені томати – 50 гр (за бажанням);
Свіжі томати черри – 100 гр;
Консервовані томати – 150 гр;
Паприка – 1 ст.л.;
Сметана – 2 ст.л.;
Сіль – за смаком;
Суміш перців – за смаком;
Паста;
Маринад для м’яса
Найсмачніша закуска, яка популярна від Китаю до Канади – “Chicken lollipop”.
Для цього нам знадобляться курячі гомілки, спеції, соус BBQ і звичайно ж частинка любові до своєї справи.
Гомілки маринуємо в спеціях і відправляємо в духовку на 30 хвилин при 180 градусах. А тим часом розпочинаємо приготування соусу BBQ, завдяки якому ми підсилимо смак м’ясних льодяників і додамо рум’яну скоринку.
Обсмажуємо цибулю з часником на рослинній олії, додаємо кетчуп і спеції, пару хвилин гтушкуємо та поєднуємо з коричневим цукром та яблучним оцтом. Дістаємо гомілки, змащуємо їх соусом і відправляємо в духовку ще на 20-30 хвилин.
Результат? Хрумка скоринка, ніжне куряче м’ясо і солодкувато-солона страва, яка сподобається всім.
У відеоролику на YouTube я покажу вам як правильно нарізати курячі гомілки для ідеальних льодяників на паличці, тому переходьте за посиланням, підписуйтесь і підкорюватимемо світ кулінарії разом!
Курячі гомілки – 600 гр
Маринад
Приправа до курки – 1 ст.л.;
Суміш перців – за смаком;
Сіль – за смаком;
Соус BBQ
Цибуля – 1 шт;
Часник – 1 зубчик;
Кетчуп – 100 г;
Коричневий цукор – 1 ч.л.;
Мелена паприка – 1 ст.л.;
Сіль – за смаком;
Яблучний оцет – 1 ст.л.;
Рослина олія;
Соєвий соус – 1 ст.л. (опціонно)
