Партнерський проєкт
Згідно з планами уряду, у держвласності залишиться лише 100 підприємств. Водночас буде вирішена подальша доля близько 3 000 підприємств. Розбираємось, як саме відбувається приватизація: яка процедура аукціону та хто може стати його учасником.
Лише перша пʼятірка з переліку найзбитковіших державних компаній торік завдала державі збитків на понад 2 млрд грн. Ця цифра красномовно свідчить про те, наскільки нерентабельними є для України державні підприємства.
Станом на лютий 2024 року в Україні існує 3116 державних підприємств, згідно з даними Департаменту політики власності Міністерства економіки. З них працюють лише 854 підприємства, а приносять прибуток — 475 (це лише 15% від загальної кількості всіх ДП). Найбільша частина — 1 736 підприємств, тобто 56% — взагалі не працюють, ще 526 (17%) не звітують про свою діяльність. А їхня сумарна кредитна заборгованість наближається до трильйона і складає 912,8 млрд грн.
Крім того, за даними Держстату, в Україні є 14 056 комунальних підприємств (станом на 1 жовтня 2023 року), майно частини з яких наразі проходить через приватизацію за рішеннями органів місцевого управління. Причина — їхня збитковість для громади та дотаційність.
Довгий час неефективне або корумповане керівництво державних і комунальних підприємств доводило їх до боргів і руйнації.
Покупка сировини у приватних компаній за завищеною ціною, коли можна закуповувати напряму в іншого державного підприємства
Продаж продукції через фірми-прокладки
Втрата спеціальних дозволів на видобуток сировини на користь приватних компаній
Доведення підприємства до банкрутства, щоб усунути його як конкурента для приватних компаній або для зниження ціни під час приватизації
Але є в переліку держпідприємств і прибуткові. Проте, навіть найприбутковіше підприємство АТ “Енергетична компанія України” у 2023 році заробило на 855 млн грн менше, ніж принесло збитків найзбитковіше ДП “Центренерго”.
Розв’язати проблему збитковості та накопичення боргів може приватизація державних і комунальних підприємств. Коли держава та громади відмовляться від власності, якою не можуть ефективно керувати, вона перейде в руки українського підприємця, де отримає поштовх для розвитку.
Суть приватизації не лише у разовому надходженні до бюджету від продажу. Це залучення інвестиції до тих підприємств, які були неефективні або не працювали. На кожну отриману від приватизації гривню припадає 4 грн інвестицій в економіку. Це створення нових робочих місць.
Окрім оплати за актив, новий власник сплачує заборгованість, що може бути у підприємств, які роками простоювали. Наприклад, заборгованість по зарплаті або кредитах.
Суть приватизації не лише у разовому надходженні до бюджету від продажу. Це залучення інвестиції до тих підприємств, які були неефективні або не працювали. На кожну отриману від приватизації гривню припадає 4 грн інвестицій в економіку. Це створення нових робочих місць. Окрім оплати за актив, новий власник сплачує заборгованість, що може бути у підприємств, які роками простоювали. Наприклад, заборгованість по зарплаті або кредитах.
Українська приватизація ділиться на малу й велику. До малої приватизації відносять об’єкти, балансова вартість яких менша за 250 млн грн, з більшою вартістю — до великої.
Всі об’єкти малої та великої приватизації продаються виключно через аукціони Прозорро.Продажі, що побудовані на принципах повної прозорості — весь процес публічний та відкритий для повного уникнення корупції.
Процес приватизації через систему Прозорро.Продажі взяв старт 2018 року, але після початку повномасштабного вторгнення його призупинили до вересня 2022 року. У 2023-му Верховна Рада України ухвалила закон № 3137-IX, який дозволив відновити і велику приватизацію. Крім того, Кабмін затвердив Порядок проведення електронних аукціонів для об’єктів великої приватизації — відтак, вони теж проходитимуть через систему Прозорро.Продажі.
Згідно з Політикою державної власності, над якою працює Міністерство економіки, всі підприємства державної власності будуть поділені на стратегічні та нестратегічні. Перші залишаться у держави, другі будуть передані до ФДМУ для приватизації або ліквідації. За останні два роки до ФДМУ передали понад 1 200 підприємств.
Фонд держмайна проводить тріаж цих компаній, за результатами якого визначається подальша доля цих підприємств: приватизація, ліквідація (банкрутство) або управління. Якщо ухвалюється рішення про приватизацію, Фонд видає відповідний наказ і починає збір всієї необхідної документації.
Фонд держмайна проводить тріаж цих компаній, за результатами якого визначається подальша доля цих підприємств: приватизація, ліквідація (банкрутство) або управління. Якщо ухвалюється рішення про приватизацію, Фонд видає відповідний наказ і починає збір всієї необхідної документації.
Ось на цьому етапі часто і починаються проблеми, пов’язані зі спротивом керівників підприємств, які не зацікавлені у приватизації. Вони можуть, наприклад, затягувати надання документації чи інвентаризацію.
Але іноді проблеми спричинені просто важким фінансовим становищем підприємства. Адже підготовка до приватизації (зведення балансу, який інколи не подавався роками, подання звітності, виготовлення технічної документації та реєстрація нерухомості тощо) теж потребує грошей. А якщо їх немає чи рахунки заблоковані, то це, звісно, ускладнює процес. Іноді взагалі неможливо знайти директора, бо підприємство глибоко збиткове і давно не виплачує зарплати.
У кожному з таких випадків ФДМУ розробляє індивідуальний план дій. Іноді доводиться змінювати директора чи вживати інших заходів. Зрештою, коли всі документи зібрані й опрацьовані, ФДМУ публікує повідомлення про приватизацію і відкриває доступ до віртуальної кімнати даних об’єкта, де розміщується вся документація.
“Доступ до віртуальної кімнати мають усі потенційні учасники майбутнього аукціону. Якщо там міститься інформація, що становить комерційну таємницю, потенційному покупцю треба підписати NDA — договір про нерозголошення комерційної таємниці. Все вищезазначене стосується Малої приватизації. Процедура Великої відрізняється тим, що рішення про включення підприємства в перелік на приватизацію має ухвалити Кабінет міністрів України. Також Кабмін має затвердити стартову ціну й умови продажу”, — каже голова ФДМУ Віталій Коваль.
У 2018 році парламент ухвалив закон “Про приватизацію державного та комунального майна”, який зобовʼязав проводити приватизацію через публічні електронні аукціони. Так приватизація державних і комунальних підприємств стала прозорою, а українці можуть бачити, кому і як продають майно.
Електронну систему, в якій проходять аукціони, адмініструє АТ “Прозорро.Продажі”. Зараз 100% акцій цього акціонерного товариства належать Міністерству економіки України, а до 2023 воно було державним підприємством.
У системі Прозорро.Продажі обʼєкти приватизації продаються через англійський і голландський аукціони.
У голландських аукціонах навпаки: початкова вартість лота покроково знижується, аж поки хтось з учасників не зупинить її. Після чого відбувається закриття цінових пропозицій, коли інші учасники можуть запропонувати ціну, вищу зафіксованої. Переможцем стає той, хто запропонував найбільшу суму. Однак учасник, який зупинив зниження на першому етапі, має право останнього ходу й може перебити максимальну вартість.
Згідно з законом, перший аукціон із продажу об’єктів малої приватизації має бути англійським. Якщо об’єкт не вдалося продати з першої спроби, оголошують повторний англійський аукціон зі знижкою 50% від стартової ціни. Якщо другий аукціон також неуспішний, наступна спроба продати майно відбувається вже через голландський аукціон.
Впровадження системи Прозорро.Продажі докорінно змінило “правила гри”. До реформи приватизація асоціювалася в українців виключно з кулуарними домовленостями та корупцією. Прозорро.Продажі змінила це уявлення і показала, що продавати державне і комунальне майно можна відкрито, чесно, за зрозумілими правилами й на конкурентних умовах.
Система отримувала різні міжнародні нагороди, зокрема й нагороду найкращого антикорупційного стартапу світу. Крім того, позитивний вплив системи зазначав у своїх дослідженнях Світовий банк.
Впровадження системи Прозорро.Продажі докорінно змінило “правила гри”. До реформи приватизація асоціювалася в українців виключно з кулуарними домовленостями та корупцією. Прозорро.Продажі змінила це уявлення і показала, що продавати державне і комунальне майно можна відкрито, чесно, за зрозумілими правилами й на конкурентних умовах.
Система отримувала різні міжнародні нагороди, зокрема й нагороду найкращого антикорупційного стартапу світу. Крім того, позитивний вплив системи зазначав у своїх дослідженнях Світовий банк.
Завдяки цій системі вдалося відкрити важкодоступні дані — раніше вони фрагментарно публікувалися на сайтах місцевих рад чи в газеті “Вісник приватизації”, перевести в онлайн усі процедури, показати сам процес приватизації та її учасників. Важливо, що навіть в умовах війни цей принцип продовжує діяти та вже поширився на процедури великої приватизації.
А для громадськості система — це інструмент для моніторингу та контролю за ринком державної й комунальної власності, а також запобігання можливим зловживанням.
За весь час реформи в приватизаційних аукціонах взяли участь щонайменше 4,7 тис. бізнесів, із них за час воєнного стану — майже 2 тис. бізнесів.
Голова Правління АТ “Прозорро.Продажі”
За весь час реформи в приватизаційних аукціонах взяли участь щонайменше 4,7 тис. бізнесів, із них за час воєнного стану — майже 2 тис. бізнесів.
За даними Прозорро.Продажі, можна виділити три категорії учасників аукціонів. До них належать підприємці (35-55 років), зацікавлені у нерухомості для запуску бізнесу, фахівці компаній (28-36 років), відповідальні за оренду офісних приміщень, та інвестори (40 років), які купують вигідні об’єкти для фінансового забезпечення.
– чоловік / жінка
– вік: 35-55 років
– має досвід ведення бізнесу
– має вищу освіту
– має час на підготовку документів та
проходження процедур для відкриття власної справи
– мета: розпочати успішний бізнесу
– може бути внутрішньо переміщеною особою
– чоловік / жінка
– вік: 28-36 років
– займає посаду начальника відділу бізнес-розвитку в компанії
– має вищу освіту
– відповідає в основному за оренду приміщень
– добре розуміє ціни
– співпрацює з агентом з нерухомості
– щороку робить 5 і більше угод
– мета: забезпечити зростання компанії
– може бути внутрішньо переміщеною особою
– чоловік / жінка
– вік: 40 років
– має вищу освіту
– найманий працівник
– добре розуміє, як працюють аукціони з продажу нерухомості
– купує дешеві об’єкти нерухомості для подальшої здачі в оренду
– щороку робить 3 і більше угод
– мета: забезпечити особисте фінансове зростання
– чоловік / жінка
– вік: 35-55 років
– має досвід ведення бізнесу
– має вищу освіту
– має час на підготовку документів та
проходження процедур для відкриття власної справи
– мета: розпочати успішний бізнесу
– може бути внутрішньо переміщеною особою
– чоловік / жінка
– вік: 28-36 років
– займає посаду начальника відділу бізнес-розвитку в компанії
– має вищу освіту
– відповідає в основному за оренду приміщень
– добре розуміє ціни
– співпрацює з агентом з нерухомості
– щороку робить 5 і більше угод
– мета: забезпечити зростання компанії
– може бути внутрішньо переміщеною особою
– чоловік / жінка
– вік: 40 років
– має вищу освіту
– найманий працівник
– добре розуміє, як працюють аукціони з продажу нерухомості
– купує дешеві об’єкти нерухомості для подальшої здачі в оренду
– щороку робить 3 і більше угод
– мета: забезпечити особисте фінансове зростання
Від початку малої приватизації у 2018 році продаж комунального майна поповнив місцеві бюджети загалом на понад 4,6 млрд грн. Лише з 24 лютого 2022 року торги принесли містам понад 1,3 млрд грн. На цей час (квітень 2024) доступно понад 70 приватизаційних аукціонів зі стартовою ціною понад 96,8 млн грн.
Львівська – майже 1,4 млрд грн
Київська – понад 955 млн грн
Одеська – понад 278 млн грн
Житомирська – понад 272 млн грн
Дніпропетровська – понад 232 млн грн
Майже всі області, які активно приватизовували комунальне майно до повномасштабного вторгнення, роблять це й зараз. Звісно, є ризики та підвищений інтерес інвесторів до безпечних регіонів. Наприклад, громади на Одещині через активні бойові дії в акваторії моря зменшили доходи від приватизації, а громади Чернівецької області, навпаки, піднялися в рейтингу. За даними АТ “Прозорро.Продажі”, з 2018 року найактивніше виставляли на аукціони з приватизації майно громади у Львівській, Житомирській, Київській і Дніпропетровській областях.
Київська – майже 386 млн грн
Львівська – майже 240 млрд грн
Дніпропетровська – понад 129 млн грн
Житомирська – майже 119 млн грн
Чернівецька – понад 67 млн грн
Кошти від приватизації органи місцевого самоврядування можуть спрямовувати на різні потреби громади — гуманітарна допомога, відновлення інфраструктури тощо. Наприклад, під час воєнного стану Чернівецька міська рада використала кошти від приватизації для виплат внутрішнім переміщеним особам, розвитку міста та підготовки наступних об’єктів під приватизацію.
Від початку реформи громади виставили на приватизацію понад 5 тис. об’єктів через онлайн-аукціони. Станом на середину квітня 2024 року майже 3,8 тис. з них продано, понад 100 аукціонів зараз на етапі укладання угод.
Незмінними лідерами за кількістю успішних аукціонів з приватизації є Львівська, Дніпропетровська та Київська області.
Середня конкуренція на онлайн-аукціонах із приватизації комунального майна за весь час реформи складає майже 2,7 учасника на один аукціон. Під час воєнного стану цей показник – 2,5. Тобто, попит бізнесу на об’єкти малої приватизації на третій рік повномасштабної війни зберігається.
Зростання ціни на аукціонах із приватизації навіть збільшується. За весь час реформи сума стартових цін склала 2,9 млрд грн, а сума фінальних — 4,6 млрд грн. Різниця в понад 1,5 раза. А за час воєнного стану вартість збільшилася майже вдвічі. Комунальне майно було виставлено на загальну суму 722,2 млн грн, а продано за понад 1,3 млрд грн. Це свідчить про інтерес інвесторів до комунальних об’єктів у різних регіонах країни, бажання розвивати бізнес навіть у складні й ризикові часи.
Існують і проблеми, які виникли внаслідок повномасштабного вторгнення, зокрема, “кадровий голод” і нестача фахівців з досвідом, коментують у Всеукраїнській асоціації ОТГ.
Сьогодні територіальні громади мають прикласти максимум зусилля для повернення людей до рідного міста чи села. Для цього важливо забезпечити не лише розвиток інфраструктури та соціальних послуг, але й створити сприятливі умови для життя, працевлаштування та особистісного розвитку кожного мешканця. І правильне та ефективне управління комунальним майном може допомогти у цьому.
Сьогодні територіальні громади мають прикласти максимум зусилля для повернення людей до рідного міста чи села. Для цього важливо забезпечити не лише розвиток інфраструктури та соціальних послуг, але й створити сприятливі умови для життя, працевлаштування та особистісного розвитку кожного мешканця. І правильне та ефективне управління комунальним майном може допомогти у цьому.
Приватні інвестори, які бажають вкладати кошти у розвиток громади, зацікавлені у розвитку комунальної інфраструктури, виробництва, туризму й інших галузей, що сприяє економічному зростанню та створенню нових робочих місць. Приватизація створює умови для конкуренції серед приватних компаній – це впливає на збільшення доходів від продажу майна. Часто приватні інвестори вносять нові ідеї й технології у розвиток громад. Водночас кожна громада має власні потреби у впорядкуванні й управлінні комунальним майном. Тому вони мають індивідуальні стратегії управління, які враховують конкретні особливості кожної громади й спрямовані на забезпечення потреб та інтересів її мешканців.
“За весь час реформи онлайн-аукціони Прозорро.Продажі з малої приватизації державного та комунального майна поповнили державний та місцеві бюджети майже на 16,6 млрд грн. Торги від 24 лютого 2022 року — на понад 5,9 млн грн”, — каже Голова Правління АТ “Прозорро.Продажі” Сергій Бут.
У держбюджеті на 2024 рік затверджено показник для ФДМУ: 4 млрд грн від приватизації та 800 млн грн від оренди. Рік почався з хорошими результатами. За перший квартал загальний економічний ефект від проведених аукціонів склав понад 1 млрд грн.
“Зараз ми йдемо в графіку з потенціалом до збільшення цих сум. Мета нашої команди на цей рік — перевершити бюджетний план. Зараз для нас важлива кожна гривня, бо всі доходи від приватизації йдуть напряму в бюджет, а отже — на фінансування Сил оборони”, — стверджує голова ФДМУ Віталій Коваль.
Кількість оголошених аукціонів державного та комунального майна у першому кварталі 2024 у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла на 41%. Перші три місяці 2024 року показали також стрімке зростання кількості учасників аукціонів — на 48%. Це створило здорову конкуренцію, що також підвищило середній рівень конкуренції на 34% — до 5,2 учасника на аукціон.
“Попри певне природне коригування після активного попереднього періоду, приватизаційні процеси тривають успішно і демонструють низку позитивних зрушень. Особливо важливими є збільшення пропозиції, підвищення конкуренції та зацікавленості інвесторів”, — каже голова ФДМУ Віталій Коваль.
Завдяки активним торгам, показники доходу від малої приватизації державного майна залишаються стабільно високими: загальний економічний ефект уже склав понад 1 млрд грн.
“Приватизація важлива й потрібна під час війни. Вона дозволяє заробляти на продажі не стратегічних обʼєктів, а не витрачати ресурси на їхнє збереження, а також – дає можливість бізнесу релоковуватися та зберігати виробництва, створюючи нові робочі місця для підтримки економіки України”, — каже Олексій Соболев, заступник Міністра економіки України.
Цей проєкт створено завдяки підтримці американського та британського народів через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Управління закордонних справ, Співдружності та розвитку (UKaid). Погляди авторів, висловлені в цих публікаціях, необов’язково відображають погляди USAID, уряду США, UKaid або уряду Сполученого Королівства.
Партнерський проєкт
Projects is proudly powered by WordPress